Концептуалізація поняття «демократична консолідація» у сучасній політичній науці

Abstract

Досліджуються консолідаційні засади демократії. Стверджується, що під поняттям «консолідація демократії» мається на увазі збереження демократичних цінностей та убезпечення трансформації її у недемократичні режими. Однак, окресленими маркерами демократична консолідація не обмежується. Принаймні, важливим чинником є не тільки наявність демократичних засад та інститутів, а іх стабілізація та еволюція. Акцентується увага на тому, що «консолідація» дотична не тільки до демократії, а й до тоталітаризму та авторитаризму. Разом з тим, у цих політичних режимах вона реалізується іншими методами, зокрема репресивними і примусовими, хоча і не виключає доволі високий ступінь легітимності влади. Стверджується, що у контексті дослідження «демократичної консолідації» варто використовувати не тільки інституціональний підхід, але, і, передусім, процедурний, який притаманний так званій «деліберативній» демократії. Тобто, задля того, щоб мати можливість оцінити рівень та якість наявних ознак демократії, варто зосереджувати увагу не тільки на наявності формальних демократичних інститутів, а й оцінювати процедурний бік реалізації базових демократичних процедур. Зокрема такої базової демократичної процедури як диспут та обговорення ключових засад існування суспільства зі залученням широкого кола громадян. Демократичні інститути (президентство чи то парламентаризм, централізм чи федералізм, мажоритаризм чи консенсуалізм, наявність або відсутність письмової конституції та судового контролю) cамі по собі не можуть гарантувати демократичну консолідацію, адже їх можуть використовувати для досягнення цілей, які виходять за межі цих демократичних інститутів, причому таке використання може сягати значних масштабів і навіть перевершувати основне призначення цих демократичних інститутів. Однією з головних загроз функціонування демократичних інститутів є партикуляризм, який розглядається як домінування приватних інтересів над державними і може становити суттєву проблему демократичній консолідації. Запобіжником партикуляризму стає «верховенство права» в усіх сферах життєдіяльності суспільства, яке передбачає слідування не тільки «букві», але і «духу закону».

The consolidation principles of democracy are studied. It is argued that the concept of "consolidation of democracy" means the preservation of democratic values and ensuring its transformation into undemocratic regimes. However, democratic consolidation is not limited to the outlined markers. At least, an important factor is not only the existence of democratic principles and institutions, but their stabilization and evolution. Emphasis is placed on the fact that "consolidation" is not only about democracy, but also about totalitarianism and authoritarianism. At the same time, in these political regimes it is implemented by other methods, in particular, in particular, repressive and coercive, although it does not exclude a fairly high degree of legitimacy of power. It is argued that in the context of the study of "democratic consolidation" it is necessary to use not only the institutional approach, but also, above all, the procedural approach inherent in the so-called "deliberative" democracy. That is, in order to be able to assess the level and quality of the existing signs of democracy, it is necessary to focus not only on the existence of formal democratic institutions, but also to assess the procedural side of the implementation of basic democratic procedures. In particular, such a basic democratic procedure as a debate and discussion of the key principles of society with the involvement of a wide range of citizens. Democratic institutions: the presidency, whether parliamentarism, centralism or federalism, majoritarianism or consensualism, the presence or absence of a written constitution and judicial review, cannot in themselves guarantee democratic consolidation, as they can be used to achieve goals beyond these democratic institutions. such use can reach considerable proportions and even exceed the basic purpose of these democratic institutions. One of the main threats to the functioning of democratic institutions is particularism, which is seen as the dominance of private interests over public ones and can be a significant problem for democratic consolidation. The "rule of law" in all spheres of society, which presupposes following not only the "letter" but also the "spirit of the law," becomes the safeguard of particularism.