«Ніхон Сандай Джіцуроку» як підсумковий трактат державної історії Японії у складі «Шести Національних Історій»

Abstract

У статті проаналізовано суспільно-політичні засади створення «Ніхон Сандай Джіцуроку» як останньої державної історії у складі «Шести Національних Історій». З’ясовано роль «Ніхон Сандай Джіцуроку» як політичного тексту у процесах легітимації влади феодально-аристократичної еліти. Досліджено трансформацію інституту імператорської влади у результаті взаємодії з родом Фудзівара. Прослідковано взаємовплив між політичною та релігійною сферами життя японського суспільства у період 858-887 рр. Розглянуто інструменти державної влади спрямовані на регламентацію діяльності представників буддизму та синтоїзму. Проаналізовано вплив конфуціанської традиції на організацію бюрократичної системи держави у зазначений період. Висвітлено політичну боротьбу між представниками конкуруючих феодально-аристократичних груп за вплив на створення державної історії, політизацію культурної еліти та її участь у державному управлінні. Підкреслено інституційну ефективність імператорської влади щодо її визначальної ролі у створенні державної історії. Досліджено політичні біографії авторів «Ніхон Сандай Джіцуроку» у зрізі їх участі у написанні тексту хроніки. Проаналізовано специфіку організації політичної системи періоду Хейан у 858-887 рр. у зв'язку з появою потужних економіко-політичних центрів впливу поза межами столиці держави. Виявлено механізми централізації державної влади та формування бюрократичного апарату у зрізі проведення виваженої державної політики щодо провінцій. Прослідковано політико-культурну практику цивілізованого відречення від влади для колишніх імператорів та їх подальшу участь у суспільному житті. Виокремлено зв'язок у трикутнику «політика» – «влада» – «знання» в аспекті появи приватних шкіл для навчання бюрократії та запиту з боку держави на існування освіченої політичної еліти. Підсумовано політичні результати успішної реалізації практики державного літописанння, що з часом була трансформована в інші форми інтелектуального життя Японії.

The article analyzes the socio-political principles of the origination of «Nihon Sandai Jitsuroku» as the last state history in the «Six National Histories». The role of «Nihon Sandai Jitsuroku» as a political text in the process of legitimizing the power of the feudal-aristocratic elite has been clarified. The transformation of the institution of imperial power as a result of interaction with the Fujiwara family has been studied. The interaction between the political and religious spheres of life of Japanese society in the period 858-887 is traced. The influence of the Confucian tradition on the organization of the bureaucratic system of the state in the specified period is analyzed. The political struggle between the representatives of competing feudal-aristocratic groups for the influence on the creation of state history, the politicization of the cultural elite and its participation in public administration is highlighted. The institutional efficiency of the imperial power in relation to its decisive role in the creation of state history is emphasized. The political biographies of the authors of «Nihon Sandai Jitsuroku» in the context of their participation in writing the text of the chronicle are studied. The peculiarities of the organization of the political system of the Heian period in 858-887 in connection with the emergence of powerful economic and political centers of influence outside the capital of the state are analyzed. The mechanisms of centralization of state power and the formation of a bureaucratic apparatus in the context of conducting a balanced state policy towards the provinces have been identified. The political and cultural practice of civilized renunciation of power for the former Emperors and their further participation in public life is traced. The connection in the delta «politics» – «power» – «knowledge» in the aspect of the emergence of private schools for the training of bureaucracy and the demand from the state for the existence of an educated political elite has been highlighted. The political results of the successful implementation of the practice of creating the state chronicles, which over time was transformed into other forms of intellectual life in Japan, are summarized.