Автор статті порушує актуальну для сучасної вітчизняної методики викладання української літератури у вищих навчальних закладах проблему реалізації рефлексивно-діяльнісного підходу до підготовки майбутніх учителів української літератури у сучасних умовах. Зосереджує увагу на важливості формування активності, самостійності, ініціативності здобувачів освіти в процесі як теоретичної, так і практичної підготовки. Обґрунтовано застосування діяльнісного підходу під час організації освітнього процесу. Ефективними для реалізації діяльнісного підходу є активні групи методів – забезпечення умов вільного вибору, випереджальна самостійна робота, самоаналіз навчальної діяльності, визначення власних помилок і труднощів, формування професійних навичок шляхом занурення у професійну діяльність, самовизначення, взаємодія на засадах партнерства тощо. Стверджено, що в організації навчального процесу не досить лише враховувати здібності і можливості здобувачів освіти, а опиратися на них і максимально сприяти розвитку і вдосконаленню їх. Засвоєння навчального матеріалу розглядаємо як двосторонній процес, результатом якого є здобуття базових знань і формування на їх основі умінь і навичок здобувачів освіти, важливими є способи діяльності, що самостійно вибрані кожним студентом. Детально описано методи і прийоми формування рефлексійних умінь і навичок, зокрема спостереження, індивідуальні бесіди, анкетування, тестування, анкета-рефлексія, самоаналіз і самооцінка власної діяльності, власних станів, відповіді на конкретні запитання, які спонукають рефлексувати. Названі прийоми роботи дають можливість викладачу мати зворотний зв’язок зі студентом, а студенту – можливість поміркувати про себе, про свою діяльність, про свій вибір тощо. Під час систематичного використання названих методів і прийомів викладач може простежити динаміку змін, які відбулися зі студентом. У статті доводиться, що реалізація рефлексивно-діяльнісного підходу до методичної підготовки майбутніх учителів української літератури пробуджує у студентів активність, розвиває навички самоконтролю, сприяє пошуку шляхів самовдосконалення як особистісного, так і професійного, що загалом формує здатність усвідомлювати, які стоять перед ними завдання, аналізувати свої досягнення і недоопрацювання, моделювати траєкторію власного професійного розвитку і становлення.
The author of the article raises the issue of implementation of a reflective-activity approach to the training of future teachers of Ukrainian literature in modern conditions, which is relevant for modern methods of teaching Ukrainian literature in higher educational institutions. Focuses on the importance of forming activity, independence, initiative of students in the process of both theoretical and practical training. The application of the activity approach during the organization of the educational process was substantiated in that article. Active groups of methods are effective for the implementation of the activity approach – providing conditions of free choice, advanced independent work, self-analysis of educational activities, identification of own mistakes and difficulties, formation of professional skills by immersion in professional activity, self-determination, interaction on partnership basis. The author says that during the educational process, it is not enough just to take into account the abilities and capabilities of students, but it is important to rely on them and maximally promote their development and improvement. Learning of educational material is considered as a two-way process, the result of which is the acquisition of basic knowledge and the formation on the basis of skills and abilities of students, important are the methods of activity independently chosen by each student. Methods and techniques for the formation of reflective skills are described in detail, including observation, individual interviews, questionnaires, testing, questionnaire-reflection, self-analysis and self-assessment of their own activities, their own states, answers to specific questions that encourage reflection. These methods of work give the teacher the opportunity to have feedback from the student, and the student has the opportunity to reflect on themselves, their activities, their choices and more. During the systematic use of these methods and techniques, the teacher can trace the dynamics of changes that have happened with the student. The article argues that the implementation of a reflective-activity approach to the methodological training of future teachers awakens students, develops self-control skills, helps to find ways of self-improvement, both personal and professional, which generally forms the ability to model the trajectory of their own professional development and formation.
