У статті висвітлено суть понять «комунікативні вміння», «комунікативні здібності», розкриті специфічні
особливості їх формування. Розглянуто потенціал комунікативних властивостей старших дошкільників із
порушеним мовленнєвим розвитком, зокрема дітей із моторною алалією. Окреслено основні напрями, щодо
організації корекційно-розвивальної роботи з означеною категорією дітей, що передбачають спрямованість
навчально-виховного процесу закладу дошкільної освіти на формування та розвиток комунікативної
компетентності дитини. Обґрунтована доцільність визначення спеціалізованих психолого-педагогічних умов
формування комунікативної компетентності, яка є показником пізнавального розвитку та передумовою успішності
подальшого освітнього процесу.
В статье освещена суть понятия «коммуникативные умения», «коммуникативные способности»,
раскрыты специфические особенности их формирования. Рассмотрен потенциал коммуникативных свойств
старших дошкольников с нарушенным речевым развитием, в частности детей с моторной алалией. Определены
основные направления, по организации коррекционно-развивающей работы с обозначенной категорией детей,
предусматривающие направленность учебно-воспитательного процесса заведения дошкольного образования на
формирование и развитие коммуникативной компетентности ребенка. Обоснована целесообразность
определения специализированных психолого-педагогических условий формирования коммуникативной
компетентности, которая является показателем познавательного развития и предпосылкой успешности
дальнейшего образовательного процесса.
The article highlights the essence of the concepts of "communicative skills", "communicative abilities", which
include the ability to choose the right speech style, to use the most effective, the most accurate and expressive language
tools, taking into account extralinguistic factors, including facial expressions, gestures, intonation. The importance of
taking into account the peculiarities of nonverbal communication as a compensatory process is underlined, because it
arises in the ontogenesis of earlier verbal, and should be considered not as an alternative means of communication, but
as an auxiliary fundamental component of the process of communicative speech activity of older preschool children with
motor alleles.
It was found that the study of the peculiarities of communication skills in older preschool children with a speech
disorders allows to create a modern scientifically grounded base for the formation of their communicative competence,
which includes the tasks of developing the ability to perceive, to understand coherent speech of adults, be able to
receive and transmit verbal information, to communicate with others.
The potential of communicative skills of senior preschoolers with impaired speech development, in particular
children with motor alleles, is considered. It is noted that specific disorders in the formation of communicative-speech
activity of preschoolers due to the immaturity of its structural components is most clearly manifested in the process of
communicative interaction.
The article outlines the main directions for the organization of correctional and developmental work with this
category of children, providing for the creation of favorable social conditions for communicative child development,
formation and differentiation of positive communicative motivation, stimulation and development of coherent speech,
stimulation and development of communicative activity on all stages of formation, providing emotional support and
realization of the joint communicative activity, friendly attitude to the child from the side of adults and peers, purposeful
formation and development of older preschool children as speech function and cognitive sphere, which not only has a
significant impact on the process of becoming a preschooler, but and affects the formation of his communication skills.
The feasibility of defining specialized psychological and pedagogical conditions for forming communicative
competence, which is an indicator of cognitive development and a prerequisite for the success of further educational
process, is substantiated.
