У статті розглядаються особливості взаємодії «домашнього» і політичного
світів та їх вплив на свободу вибору людини. Метою статті є аналіз політичного та екзистенційного буття, яке може здійснитися як повнота збирання або розпорошення. Обгрунтовується продуктивність реалізації ідеї спільносвіту на противагу сепаратизму. У першій частині дослідження проблему сепаратизму пов’язано з тенденцією сучасного соціального світу до соціальної трансгресії як розмивання правил та переступання межі – моральної, соціальної, онтологічної. Пропонується концепт фронтиру як трансгресивного простору, який може здійснитися і як можливість політичної взаємодії, і як місце політичного конфлікту. Потрактовування фронтиру як культурного діалогу дозволяє осмислити його як динамічну перспективну систему у побудові проектів спільного буття.
У другій частині статті окреслено три основні вектори розгляду трансгресії:
філософсько-рефлексивний, етично-нормативний і повсякденних практик. Місце людини в топологічній моделі політичного світу осмислюється за допомогою гайдеґерова екзистенціала Dasein. Автори також спираються на феноменологічний підхід Едмунда Гуссерля, який має евристичну цінність для дослідження взаємовідносин у політичному просторі. Використовується концепція типів історичності Едмунда Гуссерля в інтерпретації та ідентифікації політичного простору як «свого» і «чужого». Пропонується та обгрунтовується ідея про те, що свобода вчинків та волевиявлення людей корелює з їх здатністю до критичного мислення, рефлексії, самозбирання. Толерантність визнано стратегічною практикою у впровадженні діалогової програми конфліктного політичного спілкування. На підгрунті теоретичних розвідок сучасної європейської філософії та вивченні політичного досвіду сепаратизму в Україні ми доходимо висновку про хибність позиції ізоляціонізму, а також амбівалентність процесів детериторизації та локалізації у сучасному політичному світі.
The paper is devoted to the issue of separatism that is considered in the light of human being integrity. Human being is considered via freedom and such philosophical categories as justice, existential continuity, human dignity. Taking into account the definition of the term “transgression”, it is represented as a limit in general as well
as a spatial frontier. The correlation of an image of a limit, namely a boundary with the social and cultural context can be presented by semantic interpretations recognized in culture and existed social limits of its opportunities in the processes of social, cultural and political interactions. Moreover, the other way of frontier spatial fixation is a wall. It is a rigid boundary that limits internal and external space. The connection of such limits representations is considered to have crucial influence on separatism nature. The issue of Donbass secession was considered in the article, based on the Public opinion poll conducted by the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation together with Kyiv International Institute of Sociology in the period between February, 8-18 th , 2014. The issue of dissipation is presented at two levels: the first is connected with the blurring the rules and limits expansion, namely with social transgression. The second reveals the main directions of the transgression: reflexive and philosophical, ethical and normative, common practices.
