Здійснено теоретичний аналіз і практичне декодування наукових поглядів на досліджувані одиниці в контексті
психології поліпшення міжособистісних стосунків. Здійснено поетапну методичну організацію та підтримку процесів
вивчення родинних лексем; інформування щодо їхнього впливу на найближче оточення. Крім того, акцентовано увагу
на потребі створення передумов для спільного родиномовного пізнання; розуміння значення досліджуваних номінацій
для конструктивного спілкування. Спроєктовано ефективність указаних рекомендацій в аспекті формування родинної
лексичної компетенції, виховання свідомого ставлення до міжособистісної взаємодії; інтеракційних процесів у сім’ї,
школі та державі.
Запропоновано спектр різних видів робіт, які взаємопов’язані з лінгвістичним матеріалом і власними креативними
міркуваннями. Серед умов, які забезпечували результативність навчального процесу в контексті опанування вказаних понять, визначено потребу різноаспектних спостережень під час аналізу запропонованих ситуацій та виконання
вправ; систематичної індивідуальної роботи над собою; тощо. Звернено увагу на осмислення родинної лексики для
розуміння емоцій близької людини; керування власними почуттями (комунікативно-діяльнісний підхід); взаємозв’язок
понять емоційного інтелекту, пам’яті, слуху з досліджуваними номінаціями.
Зроблено висновки про перспективність подальших спостережень у заданому спрямуванні (комунікативно-діяльнісний аспект); наголошено на можливості інтенсифікації процесів засвоєння навчальної інформації, як-от: активно-
го слухання, використання родинних лексем у практиці психологічної самодопомоги, систематичної роботи над собою,
свідомого оперування відповідними дефініціями, установлення причинно-наслідкового зв’язку, творчого застосування
СІТ, обговорення висновків, вражень та інше.
The article provides a theoretical analysis and practical decoding of scientific views on the studied units in the context
of the psychology of improving interpersonal relationships. The step-by-step methodical organization and support of processes
of studying of family tokens is developed; informing on their impact on one’s inner circle. In addition, the emphasis is placed on
the need to create preconditions for the joint family language cognition; understanding the significance of the studied categories
for constructive communication. The effectiveness of these recommendations in terms of the formation of family lexical competence,
educating a conscious attitude to interpersonal communication; interaction processes in the family, at school and in
the state is analyzed.
A range of different types of work, which are interrelated with the linguistic material and one’s own creative considerations,
is submitted. Among the conditions that ensured the effectiveness of the educational process in the context of mastering
these concepts, the need for multifaceted observations during the analysis of the proposed situations and exercises, constant
self-improvement, etc., are identified. Attention is paid to reflection of family vocabulary through understanding the emotions
of a loved one; control one’s feelings (communicative-activity approach); the relationship of the concepts of emotional intelligence,
memory, hearing with the studied categories.
Conclusions are made about the prospects of further observations in the specified direction (communicative-activity aspect);
the emphasis is placed on the possibility of intensifying the processes of learning information such as active listening, implementing
family tokens in the practice of psychological self-help, personal development, conscious use of relevant definitions,
causation, creative use of IT, discussion of the findings, impressions, etc.
