The article analyzes the scientific and methodological literature on the peculiarities of the use of force training in the physical education of higher education recipients. It has been found that the system of physical education of higher education institutions is in the stage of reformation. Various forms of teaching and learning are used, which are effective and adequate to the requirements of the current development of society. The main motive for students to exercise in physical education is determined by the improvement of the body structure, weight loss, and only then – the health promotion. The inability to freely choose the type of locomotor activity in higher education institutions is a problem today. It is established that force training provides a wide range of choice of means and methods of force orientation; increases the level of development of strength, endurance, flexibility; the functional state of the body of those involved (normalization of metabolism for greater burning of energy during the day, strengthening of bones and connective tissue); affects the emotional state (increase resistance to stress); correction of indicators of weight and body composition; does not unilaterally affect the female and male organisms; can be used for wellness purposes with students who have health disabilities and low fitness; to modernize the system of physical education and development of mass and student sports. Conclusions are made: for the development of a strength training program it is necessary to: 1) monitor the preferences of students, assess the state of physical fitness of the organism and determine their purpose; 2) study of the systematic exercise of physical exercises, because the realization of interest in physical culture occurs in the process of exercise; 3) supplementing the systematic nature of self-employment, and the material and technical base of higher education institutions plays not a least role.
У статті проаналізовано науково-методичну літературу щодо особливостей використання силового тренінгу на заняттях з фізичного виховання здобувачів вищої освіти.
Встановлено, що силовий тренінг передбачає широкий спектр вибору засобів і методів силової спрямованості; впливає на підвищення рівня розвитку сили, витривалості, гнучкості; нормалізує обмін речовин для протягом доби, зміцнює кістки і сполучну тканину; підвищує стійкість до стресів; корегує показники маси та складу тіла. Зроблено висновки: для розробки програми силового тренінгу потрібно: 1) моніторинг вподобань студентів, оцінка стану фізичної підготовленості організму та визначення їх мети; 2) дослідження систематичності занять фізичними вправами, адже реалізація інтересу до фізичної культури відбувається в процесі виконання фізичних вправ; 3) доповнення систематичності занять самостійними заняттями та не останню роль відіграє матеріально-технічна база закладів вищої освіти.
В статье проанализирована научно-методическая литература об особенностях использования силового тренинга на занятиях по физическому воспитанию соискателей высшего образования. Установлено, что силовой тренинг предусматривает широкий спектр выбора средств и методов силовой направленности; влияет на повышение уровня развития силы, выносливости, гибкости; нормализует обмен веществ в течение суток, укрепляет кости и соединительную ткань; повышает устойчивость к стрессам; корректирует показатели массы и состава тела. Сделаны выводы, что для разработки программы силового тренинга нужно: 1) мониторинг предпочтений студентов, оценка состояния физической подготовленности организма и определение их цели; 2) исследование систематичности занятий физическими упражнениями, т. к. реализация интереса к физической культуре происходит в процессе выполнения физических упражнений; 3) самостоятельные занятия как дополнение систематичности занятий и не последнюю роль играет материально-техническая база заведений высшего образования.
