Сучасна методика викладання перекладу переживає активну фазу становлення й розвитку, що передбачає інтенсивне залучення та розроблення нових засобів навчання й контролю відповідно до ухвалених підходів до формування
перекладацької компетентності студентів. Спираючись на основні положення вітчизняного особистісно-діяльнісного
підходу, що тісно корелює із зарубіжним соціально-конструктивістським, пропонуємо розглянути перспективи використання перекладацького портфоліо як альтернативного методу контролю в навчанні майбутніх філологів. Деталь-
не вивчення значного практичного досвіду застосування цього методу й технології у методиці викладання іноземних
мов та перекладу дало можливість уточнити його дефініцію. На основі таких критеріїв, як мета застосування,
кількість власників, тип носія, період компіляції чи використання, визначено різні види перекладацького портфоліо,
а саме: навчальне, контрольне, професійне; індивідуальне й групове; паперове та електронне; модульне, семестрове
й підсумкове. Додатково запропоновано розрізняти формувальне та підсумкове перекладацьке портфоліо залежно від
домінувальної функції контролю, що реалізується за його допомогою. До основних переваг застосування цього методу контролю належать можливість отримувати динамічну валідну й надійну інформацію про перебіг формування
й рівень сформованості перекладацької компетентності студентів, здатність сприяти розвитку їхньої автономії
й саморегуляції. Такі недоліки перекладацького портфоліо, як трудоємність укладання, можливо подолати завдяки
оптимізації його структури та змісту. Загалом розроблення ефективного контрольного перекладацького портфоліо
передбачає формулювання його мети й об’єктів контролю, відбір відповідних матеріалів для демонстрації й оцінювання та розроблення ефективних засобів здійснення рефлексії й самоконтролю студентами, визначення методів і критеріїв його оцінювання, а також ваги перекладацького портфоліо щодо відповідного виду контролю. Передбачається,
що структура та зміст контрольного перекладацького портфоліо мають варіюватися залежно від виду перекладу
й етапу навчання.
Modern translation pedagogy experiences booming development nowadays. It requires intense adoption and elaboration
of new training and assessment tools relevant to currently accepted approaches to translation competence acquisition by the students.
On the basis of the key provisions of the domestic personality-and-activity-based approach, which closely correlates with
the foreign social constructivist one, the revision of translation portfolio potential as an alternative assessment tool in prospective
philologists training is recommended. The precise study of significant foreign empirical evidence in the application of this
tool and technology for the sake of foreign languages teaching methodology provided enough ground for the defining of this
concept. Different types of translation portfolios such as learning, assessment, or professional; personal or team; paper or electronic;
module, term or final were determined according to the following criteria: application goal, number of compilers, storage
and presentation medium, period of collecting and using. In addition, formative and summative translation portfolios were
distinguished depending on the dominant assessment function put into effect with its help. Opportunity to receive dynamic, valid
and reliable information on the process and results of translation competence acquisition by the students as well as the ability to
promote the development of their autonomy and self-regulation were recognized as the main advantages of the assessment method
under consideration. Such disadvantages of translation portfolio as exhausting and time-consuming compilation and collection
procedures can be overcome due to the optimization of its content and structure. In general, efficient assessment translation
portfolio should be developed by determining its goals and assessment objects, selecting appropriate showcase materials for
evaluation and working out proper tools for students’ reflection and self-assessment, elaborating assessment methods and criteria
as well as weighing translation portfolio against the relevant assessment type. The variation of translation portfolio content
and structure can be explained with the translation type and training stage.
