Психологічна виробнича практика як складова формування професійної компетентності майбутніх практичних психологів

Abstract

Обґрунтовано актуальність проблеми формування професійної компетентності майбутніх практичних психологів у процесі виробничої практики. Показано, що професійна компетентність є результатом фахової психологічної підготовки у процесі набуття професійних знань, умінь, навичок протягом навчання у закладі вищої освіти і під час виробничої практики. Виробничу практику студентів визначено як елемент навчальної підготовки, що слідує соціальному замовленню у сфері психологічної допомоги й орієнтує майбутніх фахівців на швидке реагування на психологічні запити суспільства. Охарактеризовано виробничу практику студентів – практичних психологів. Визначено основну мету практики – удосконалити професійні вміння та навички на основі ознайомлення з практичною діяльністю психолога установи чи організації. З’ясовано, що в процесі виробничої практики у студентів формуються такі фахові компетентності, як креативність, здатність до системного мислення, адаптивність і комунікабельність, турбота про якість виконуваної роботи, залучення та використання у професійній діяльності новітніх інформаційних технологій, здатність до прийняття самостійних рішень у нестандартних ситуаціях, здатність до письмової й усної комунікації рідною мовою, навички роботи з комп'ютером, уміння застосувати на практиці базові та інструментальні цінності психології, розуміння соціальних і психологічних наслідків своєї професійної діяльності. Виявлено, що психологічна виробнича практика – важливий засіб формування професійної компетентності, що забезпечує глибоке поєднання теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців, ефективну адаптацію студентів до реальних умов професійної діяльності. У процесі практики особлива увага звертається на діагностичний, профілактичний, просвітницький та корекційно-розвивальний напрями. Студенти апробують уміння практично застосовувати психодіагностичні методики, обробляти та інтерпретувати результати досліджень, розробляти на основі цих даних корекційно-розвивальні програми.

The article substantiates the relevance of the problem of formation of professional competence of future practical psychologists in the process of practical training. It has been shown that professional competence is a result of vocational psychological training in the process of achieving professional knowledge, abilities, skills during studying in the institution of higher education, therefore, during the practical training. Practical training of students has been determined as an element of educational training, following the social order in the field of psychological assistance and orienting future specialists to respond quickly to the psychological demands of society. Practical training of students-practical psychologists has been characterized. The main purpose of practice – to improve professional abilities and skills on the basis of familiarization with the practical activity of psychologist of institution or organization – has been defined. It has been found that in the process of practical training of students such professional competences are formed: creativity, ability to system thinking, adaptability and sociability, concern for the quality of work performed, involvement and use in the professional activity of the latest information technologies, ability to make independent decisions in unusual situations, capacity for written and oral communication in native language, skills in work with computer, ability to use in practice the basic and instrumental values of psychology, understanding of social and psychological consequences of own professional activity. It has been determined that psychological practical training – an important mean of formation of professional competence that provides a deep combination of theoretical and practical training of future specialists, effective students’ adaptation to real conditions of professional activities. Special attention in the process of practice is paid to diagnostic, prophylactic, educational and correctionally-developmental directions. Students test the ability to practically apply psychodiagnostic methods, to process and interpret research results, to develop correctionally-developmental programs on the basis of these data.