У статті здійснено теоретичний аналіз і практичне декодування наукових поглядів на досліджувані одиниці в контексті запропонованої розвідки. Реалізовано поетапну методичну організацію відповідної передачі інформації під час
вивчення родинних лексем у шкільному курсі старшої школи. Крім того, акцентовано увагу на необхідності формування передумов для балансу розвитку підростаючого покоління; свідомого індивідуального зростання й готовності
до здійснення соціокультурних ролей разом із одночасним засвоєнням значення таких номінацій; власних дослідницьких зусиллях із метою належної комунікативно-діяльнісної репрезентації нації. Спроектовано ефективність указаних
рекомендацій у сфері формування лексичної родинної компетенції, виховання свідомого ставлення до міжособистісної
взаємодії в інтеракційних процесах сім’ї, школи та держави.
Серед умов, які забезпечували результативність навчального процесу в контексті опанування вказаних понять
(комунікативно-діяльнісний аспект), визначено необхідність різноаспектних спостережень; систематичної індивідуальної роботи над собою; формування практики взаємної підтримки, розвитку толерантності, вміння помічати
хороше в людях і навколишньому світі. Запропоновано спектр різних видів робіт, які взаємопов’язані з лінгвістичним
матеріалом і власними креативними міркуваннями. Звернено увагу на осмислення родинної лексики в річищі актуальних рекомендацій антології педагогічної думки (комунікативно-діяльнісний підхід); можливих ракурсів новітнього прочитання методичного матеріалу. Наприклад, створення відповідних проєктів (із використанням СІТ), систематичної
роботи над собою тощо.
Зроблено висновки про перспективність подальших спостережень у заданому спрямуванні (комунікативно-діяльнісний аспект); наголошено на можливості інтенсифікації процесів засвоєння навчальної інформації, як-от: свідомого оперування відповідними дефініціями, трансляції досвіду попередніх поколінь, установлення причинно-наслідкового
зв’язку, творчого застосування СІТ, обговорення висновків, вражень та ін.
The article provides a theoretical analysis and practical decoding of scientific views on the studied units in the context
of the proposed exploration. The step-by-step methodical organization of the corresponding information transfer during the study
of family tokens in the curriculum of high school is realized. In addition, the emphasis is placed on the need to form the preconditions
for the balance of development of the younger generation; conscious individual growth and readiness to perform socio-cultural roles
simultaneously learning the meaning of the studied categories; personal research efforts in terms of proper communicative-activity
representation of the nation. The effectiveness of these recommendations in the field of formation of family lexical competence,
educating a conscious attitude to interpersonal communication in the interaction processes of family, school and state is analysed.
Among the conditions that ensured the effectiveness of the educational process in the context of mastering these concepts
(communicative-activity aspect) the need for multifaceted observations, constant self-improvement, formation of the principles
of mutual support, promotion of tolerance and the ability to notice the good in people and the world around are identified.
A range of different types of work, which are interrelated with the linguistic material and one's own creative considerations,
is submitted. Attention is paid to reflection of family vocabulary according to the relevant recommendations of the anthology
of pedagogical thought (communicative-activity approach); possible angles of the innovative interpretation of the methodical
material. For example, creation of relevant projects (using IT), constant self-improvement, etc.
Conclusions are made about the prospects of further observations in the specified direction (communicative-activity
aspect); the emphasis is placed on the possibility of intensifying the processes of learning information, such as conscious use
of relevant definitions, transfer of experience of previous generations, establishing the causal link, creative use of IT, discussion
of the findings, impressions, etc
