У статті разглядаються особливості професійної спрямованості у підготовці майбутніх nсихологів до взаемодії з маргінальними соціальними групами. Задля формування об'єктивних основ якісної nрофесійної підготовки фахівців, було nроаналізовано основні положення концеnції nідготовки майбутніх nсихологів. Визначити головні аспекти формування професійної спрямованості у підготовці майбутніх психологів до взаємодії з маргінаnьними соціальними групами можливо лише npu детальному розкритті nоняття "професійна спрямованість". Саме тому, нами було nроаналізовано поєднання складових у даному nонятті. Було визначено, які дидактичні вимоги необхідно застосовувати під час проведення аудиторних
занять, з огляду на те, що це може підвищити технологічність у процесі застосування вмінь та навиків. Подано шляхи реалізації професійної спрямованості підготовки майбутніх психологів. Таким чином, визначено необхідність організації навчального процесу, завдяки якому у студентів має формуватися певна вмотивованість у необхідності засвоєння знань. Також проаналізовано, що пізнавальний інтерес є
важливим фактором підвищення ефективності професійної підготовки студентів, а зв'язок змісту навчання з практикою стає підгрунтям для подальшої мотивації. Нами було здійснено якісний аналіз сфери застосування соціально-професійних знань випускниками - психологами і визначено, щонайменше, п'ять основних сфер. Визначено, що професійна підготовка має здійснюватися за принципом від простого до складного, від абстрактного до конкретного, а також обгрунтовано суть такої підготовки. Для забезпечення професійної підготовки майбутніх психологів до взаємодії з маргінальними
соціальними групами ми сформували план реалізації професійної спрямованості студентів. Реалізація такої підготовки майбутніх психологів до взаємодії з маргінальними соціальними групами вимагає аналіз та вдосконалення навчальних програм, підготовку навчально-методичної літератури з дидактичними матеріалами, тощо. Відповідно до вищезазначеного сформовано стислий обтрунтований висновок.
В статье рассматриваются особенности профессиональной направленности в подготовке будущих психологов к взаимодействию с маргинальными социальными группами. Для формирования объективных основ качественной профессиональной подготовки специалистов, были проанализированы основные положения концепции подготовки будущих психологов. Определить основные аспекты формирования профессиональной направленности в подготовке будущих психологов к взаимодействию с маргинальными социальными группами возможно только при
детальном раскрытии понятия “профессиональная направленность”. Именно поэтому, нами были
проанализированы сочетание составляющих в данном понятии. Было определено, какие дидактические требования необходимо применять при проведении аудиторных занятий, учитывая то, что это может повысить технологичность в процессе применения умений и навыков. Подано пути реализации профессиональной направленности подготовки будущих психологов. Таким образом, определена необходимость организации учебного процесса, благодаря которому у студентов должна формироваться определенная мотивированность в необходимости усвоения знаний. Также
проанализированы, что познавательный интерес является важным фактором повышения эффективности профессиональной подготовки студентов, а связь содержания обучения с практикой становится основой для дальнейшей мотивации. Нами было осуществлено качественный анализ сферы применения социально-профессиональных знаний выпускниками-психологами и определено, по меньшей мере, пять основных сфер. Определено, что профессиональная подготовка должна осуществляться по принципу от простого
к сложному, от абстрактного к конкретному, а также обоснованно суть такой подготовки. Для обеспечения профессиональной подготовки будущих психологов к взаимодействию с маргинальными социальными группами мы сформировали так называемый план реализации
профессиональной направленности студентов. Реализация такой подготовки будущих психологов к взаимодействию с маргинальными социальными группами требует анализ и совершенствование учебных программ, подготовку учебно-
методической литературы с дидактическими материалами и тому подобное. Исходя из вышесказанного сформирован короткий обоснованный вывод.
The article deals with the peculiarities of professional orientation in preparing future psychologists to interact with marginalized social groups. In order to form the objective bases for qualitative training of specialists, the basic principles of the concept of training of future psychologists were analyzed. It is possible to determine the main aspects of professional orientation formation in the preparation of future psychologists for interaction with marginalized social groups only with the detailed definition of the term "professional orientation". That is why we have analyzed the combination of components in this concept. It was determined which didactic requirements should be applied in the classroom, as this could increase the adaptability of the skills application process.
The ways of realization of professional orientation of training of future psychologists are presented. Thus, the necessity of organizing the educational process by which students have to be motivated to acquire knowledge is determined. It was also analyzed that cognitive interest is an important factor in improving the effectiveness of students' vocational training, and linking the content of learning with practice becomes the basis for further
motivation. We conducted a qualitative analysis of the scope of socio-professional knowledge by psychology graduates
and identified at least five major areas. It is determined that vocational training should be carried out on the principle from simple to complex, from abstract to concrete, and also the essence of such training is substantiated. To provide professional training for future psychologists to interact with marginalized social groups, we have formulated a so-called plan for students' professional orientation. Implementing such training for future psychologists to interact with marginalized social groups requires
analysis and improvement of curricula, preparation of educational literature with didactic materials, etc. In accordance with the above, a concise substantiated conclusion is formed.