Шляхи розвитку здоров’язбережувальної компетентності майбутнього вчителя

Abstract

Прогресивне людство зрозуміло: медицина має відносні можливості з ліквідації наслідків деструктивних процесів в організмі й психіці людини, тоді як на часі профілактика, пропедевтика й інші форми запобіганн я не наслідкам, а причинам. Медики мають відмовитися від монополії на покращення здоров’я і перейти до співпраці з гуманітарними напрямами діяльності в досягненні гігієнічної, профілактичної, синологічної, терапевтичної й валеологічної мети (остання на початкових етапах будь-якої дисфункції може запобігти розвитку хвороби). Для цього сама медична галузь і фармакологія мали б одержати мотивацію, оскільки підтримувальна терапія, нозологічний підхід до більшості людських патологій, розквіт фармакологічного біз несу стимулюють саме медичний підхід. Ці тенденції мають бути враховані в педагогіці як початковій діяльнісній складовій на шляху формування майбутнього людського потенціалу. Тут необхідна глибинна духовна готовність і потреба людини, що важко уявляється в межах мікрогруп, а тільки в окремих свідомих особистостей. На масовому рівні єдиний вихід – це мода, стиль, хобі. «Здоровим бути модно» – таке декларативне гасло лунало в багатьох країнах, проте не можна сказати, що залучення до масової фізичної культури, гігієни та спорту підвищило валеологічну свідомість і знизило рівень захворювань серед населення.

Прогрессивное человечество поняло: медицина имеет относительные возможности по ликвидации последствий деструктивных процессов в организме и психике человека, тогда как на времени профилактика, пропедевтика и другие формы предохранения не последствия, а причин. Медики должны отказаться от монополии на улучшение здоровья и перейти к сотрудничеству с гуманитарными направлениями деятельности в достижении гигиенической, профилактической, синологической, терапевтической и валеологического цели (последняя на начальных этапах любой дисфункции может предотвратить развитие болезни). Для этого сама медицинская отрасль и фармакология должны получить мотивацию, поскольку поддерживающая терапия, нозологический подход к большинству человеческих патологий, расцвет фармакологического бизнеса стимулируют именно медицинский подход. Эти тенденции должны быть учтены в педагогике как начальной деятельностной составляющей на пути формирования будущего человеческого потенциала. Здесь необходима глубинная духовная готовность и потребность человека, что трудно представляется в пределах микрогрупп, а только в отдельных сознательных личностей. На массовом уровне единственный выход - это мода, стиль, хобби. «Здоровым быть модно» - такое декларативное лозунг звучал во многих странах, однако нельзя сказать, что привлечение к массовой физической культуры, гигиены и спорта повысило валеологическую сознание и снизило уровень заболеваний среди населения.

The progressive humanity understood: medicine has relative possibilities of eliminating the consequences of destructive processes in the human body and psyche, while prevention, propaedeutics and other forms of prevention are relevant not consequences, but causes. Doctors should abandon the monopoly on improving health and move to cooperate with humanitarian activities in achieving the hygienic, preventive, sinological, therapeutic and valeological aim (the last one can prevent the disease development in the initial stages of any dysfunction). The medical industry and pharmacology itself would have to be motivated to do this, because the supportive therapy, the nosological approach to most human pathologies, the rise of pharmacological business stimulate the medical approach. These trends should be taken into account in pedagogy as an initial activity in shaping a future human potential. However, there was an internal contradiction near these positive trends in their own valeology: if a person can be forced to be treated, not to violate the laws or rights of others, then valeology can only be involved. Because it is a worldview concept, even an ideological one, the bitter experience of totalitarian attraction to political or cultural ideas didn’t produce a positive result. Attraction to valeological worldview, and therefore behavior, is similar to attraction to art, religion, philosophy. The deep spiritual preparedness need here and need of a person who is difficult to present within microgroups, and only in individual conscious individuals. At the mass level, the only way out is fashion, style, hobby. “To be healthy is fashionable” - such a declarative slogan was heard in many countries, but it cannot be said that the involvement in mass physical culture, hygiene and sports, increased valeological consciousness and reduced the disease level among the population.