Доведено, що за ситуації негативного розвитку взаємодії стереотипи мають тенденцію до
схематичності і перебільшення. У випадку позитивного розвитку сценарію комунікативного акту оціночні судження або образ при збереженні стереотипної природи характеризується більшою складністю і
багатогранністю.
Значущість підходу, запропанованого і апробованого авторами, полягає у розвитку теоретичного
рівня дослідження процесів стереотипізації у концептуальному полі проблем соціальної і культурної
взаємодії. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів у
компаративних дослідженнях міжкультурної і міжетнічної взаємодії.
Доказано, что из-за ситуации негативного развития взаимодействия стереотипы имеют
тенденцию к схематичности и преувеличению. В случае позитивного развития сценария коммуникативного
акта оценочные суждения или образ при сохранении стереотипной природы характеризуется большей
сложностью и многогранностью.
Значимость подхода, предложеного и апробированного авторами, заключается в развитии
теоретического уровня исследования процессов стереотипизации в концептуальном поле проблем
социального и культурного взаимодействия. Практическое значение работы заключается в возможности
использования ее результатов в компаративных исследованиях межкультурного и межэтнического
взаимодействия.
The purpose of the paper is to describe the preliminary results of the study of ethnic stereotypes that exist in
the language consciousness of ethnic Russians and Ukrainians living in the Donetsk region.
In a situation of negative development of interaction stereotypes tend to be schematic and exaggerated. In the
case of a positive development of the scenario of a communicative act, valuation judgments or images while
maintaining stereotyped nature are characterized by greater complexity and versatility.
The significance of the approach, prophylaced and tested by the authors, is the development of the
theoretical level of the study of stereotyping processes in the conceptual field of problems of social and cultural
interaction. The practical value of the work lies in the possibility of using its results in comparative studies of
intercultural and interethnic interaction.
