Стаття присвячена ретроспективному логіко-системному аналізу сутності взаємодії «міське училище – учительський інститут» другої половини ХІХ – початку ХХ ст., адже сучасне реформування української освіти зумовлює необхідність звернення до ретродосвіду. Встановлено, що весь період існування підвищеного типу початкової школи (міських училищ, вищих початкових училищ) супроводжувався наявністю спеціального педагогічного закладу освіти з підготовки відповідних учительських кадрів для неї. Реформа одного типу навчального закладу зумовлювала реформу іншого. Зміст, характер взаємодії між цима типами закладів освіти були закладені нормативно-законодавчою базою, що регулювала їх діяльність. Процес виникнення і створення міського училища і учительського інституту супроводжувався одночасним довготривалим широким громадським обговоренням: від ідеї до її реалізації пройшло десятиліття. Реформою було закладено наступність: спочатку підготовка необхідної кількості вчителів для нового типу початкової школи, а потім відкриття самих шкіл. Порушення цієї послідовності у реформуванні освіти на початку ХХ ст. призвело до негативних наслідків: загальне зниження якості професійно-педагогічної підготовки вчителя початкової школи.
Учительські інститути створювались як центри навчально-виховних комплексів, до складу яких входили й міські училища. Керівником навчальних закладів був директор інституту. Діяла спільна педагогічна рада. Училище, у першу чергу, слугувало базою для проходження педагогічної практики вихованцями інституту, а також готувало майбутніх абітурієнтів для педагогічного закладу освіти. Взаємодія здійснювалась на рівнях «викладач інституту – учитель училища», «учитель училища – вихованець інституту», «вихованець інституту – учень училища», що сприяло ефективній і якісній підготовці майбутнього вчителя.
The article is devoted to retrospective systemic analysis of the significance of cooperation between municipal college and teachers’ institute in the second half of XIX – beginning of XX century, given the fact that modern reform of the Ukrainian education system makes it necessary to look back at past experiences. It is pointed out that the higher grade primary schools (municipal colleges, higher primary schools) during all the period of their existence were accompanied by a specialized pedagogical educational institution which supplied teachers for them. Reform of one type of educational institutions stipulated reforms of other institutions. Content, character of interaction between these two types of educaitonal institutions were regulated by the law. The process of establishment of municipal colleges and teachers’ institutes was accompanied by parallel long-term and comprehensive public discussion: finally it took a decade to make this idea a reality.
The reform provided for consistency in actions: opening of the new type primary schools had to be preceeded by training of a sufficient number of teachers for these schools. Violation of this consistency in education system reform at the beginning of the XX centrury led to negative consequences including general decrease in quality of professional pedagogical education of primary school teachers.
Teachers’ institutes were created as training and education centres comprising municipal colleges. Director of the Institute managed these educational institutions. A joint pedagogical council was also established. The College, first of all, served basis for students’ teaching practice as well as prepared future entrants of the pedagogical educational institutions. Cooperation happenned at the following levels: “lecturer of the Institute and teacher of the College”, “teacher of the College and student of the Institute” and “Student of the Institute and pupil of the College” which contributed to effective and quality education of future teachers.
