Падіння Берлінського муру та сучасні виклики спорудження нових стін: рефлексія BASEES

Abstract

Конференцію Британської асоціації слов’ян-ських і східноєвропейських студій (BASEES) 2019 року було присвячено трид-цятій річниці падіння Берлінського муру – події, котра ознаменувала тріум-фальну перемогу цінностей демократії та свободи над комуністичним ав-торитаризмом. Головну увагу було зосереджено на причинах цієї перемоги, зокрема ролі інтелектуалів. Теза про те, що здобутки науки та освіти – це не лише теоретичні досягнення та їх успішне засвоєння у вигляді знань, але й рівень впливу на суспільство, актуалізує проблему публічної активності на-уковців. Перехід від інструментальної раціональності до ціннісної посилює практичну значущість інтелектуальної активності. Це питання набуває особливого значення у зв’язку з кризою цінностей ліберальної демократії та зростанням недовіри до раціональних знань і культури. Сучасні технології маніпулювання людською свідомістю сприяють посиленню позицій авторитарних режимів. А тому досвід інтелектуалів в умовах комуністичного авторитаризму має навчити сучасних науковців відстоювати цінності свободи й демократії та зберігати соціальний оптимізм. Дискусія про па-діння Берлінського муру доводить, що громадянська та академічна позиції науковця лише посилюють одна одну, тим самим утворюючи потужний захист проти авторитаризму. Проте реінкарнація авторитарних настроїв у сучасну добу живить популярні звинувачення інтелектуалів у неспромож-ності протистояти викликам сучасності. Один із таких викликів – забування про жахи старих стін та ілюзії щодо спорудження нових.

The conference of the British Association of Slavic and Eastern European Stud-ies (BASEES) in 2019 was dedicated to the 30th anniversary of the fall of the Ber-lin Wall, the event that marked democracy triumph and liberation of communist authoritarianism. The focus was made on the factors of this victory, in particular on the role played in it by intellectuals of that time. The problem of scholars’ pub-lic activity was brought to the forefront by the thesis that achievements of sci-ence and education are not only theoretical developments and their successful assimilation in the form of knowledge, but also the level of influence science and education have in the society. Transition from instrumental rationality to ration-ality of values enhances practical importance of intellectual activity. Addressing this issue is particularly important in the context of crisis in the values of liberal democracy and increasing distrust of rational knowledge and culture. Modern technologies of manipulating consciousness contribute to the strengthening of authoritarian regimes. Therefore, the experience of intellectuals under commu-nist authoritarianism must teach contemporary scholars to uphold the values of freedom and democracy and maintain social optimism. The discussion on the fall of the Berlin Wall proved that the scholars’ civic and academic positions reinforce each other, thereby forming a powerful defence against authoritarianism. How-ever, the reincarnation of authoritarian sentiment nowadays provides grounds for accusing intellectuals of their inability to face up the challenges of the present. Among those challenges, we should mention forgetting the horribleness of old walls and illusions on benefits of constructing new ones.

Конференция Британской ассоциации славянских и восточноевропейских исследований (BASEES) 2019 была посвящена тридцатой годовщине падения Берлинской стены– событию, которое ознаменовало триумфаль-ную победу ценностей демократии и свободы над коммунистическим авторитаризмом. Внимание в основном было сосредоточено на причинах данной победы, в том числе роли в ее осуществлении интеллектуалов того времени. Тезис о том, что достижения науки и образования – это не только теоретические достижения и их успешное усвоение в виде знаний, но и уро-вень влияния на общество, актуализирует проблему публичной активно-сти ученых. Переход от инструментальной рациональности к ценностной усиливает практическую значимость интеллектуальной активности. Об-ращение к этому вопросу приобретает особое значение в связи с кризисом ценностей либеральной демократии и ростом недоверия к рациональным знаниям и культуре. Современные технологии манипулирования человече-ским сознанием способствуют усилению позиций авторитарных режимов. А поэтому опыт интеллектуалов в условиях коммунистического авторита-ризма должен научить современных ученых отстаивать ценности свободы и демократии и сохранять социальный оптимизм. Дискуссия о падении Берлинской стены доказывает, что гражданская и академическая позиции ученого лишь усиливают друг друга, тем самым образуя мощную защиту против авторитаризма. Однако, реинкарнация авторитарных настроений в современную эпоху дает основания для распространенных обвинений против интеллектуалов – в их несостоятельности противостоять вызовам современности. Среди таких вызовов – забвение ужасов старых стен и иллюзии относительно преимуществ строительства новых