Розвиток громадянської компетентності в рамках концепції НУШ: сучасні виклики для педагогічної освіти

Abstract

Дана стаття присвячена аналізу сучасних тенденцій розвитку грома-дянської освіти та презентації та аналізу результатів всеукраїнського до-слідження «Демократія в освіті» задля виокремлення викликів, що поста-ють в процесі впровадження механізмів та інструментів розвитку грома-дянської компетентності в рамках концепції нової української школи. Прове-дений аналіз засвідчив існування таких викликів: розмежування активного громадянства та політичної участі, редукування концепції громадянства до правових відносин держави і громадянина, недостатній рівень усвідом-лення можливостей використання інтегрованого навчання та діяльнісно-го підходу для сприяння справедливості серед студентів, – що потребують додаткового вивчення та розробки науковою та освітянською спільнотою стратегії їх подолання.

This article is devoted to the analysis of current trends in civic education development and presentation and analysis of the results of the all-Ukrainian study “Democracy in Education” in order to highlight the challenges that arise in the implementation of mechanisms and instruments of civic competence development within the concept of the new Ukrainian school. The analysis revealed the following challenges: the delineation of active citizenship and political participation, the reduction of the concept of citizenship to the legal relations of the state and the citizen, a lack of awareness of the possibilities of using integrated learning and an active approach to promote justice among students. So, there is a need in developing strategies for overcoming them.

Данная статья посвящена анализу современных тенденций развития граж-данского образования, а также презентации и анализу результатов всеукраин-ского исследования «Демократия в образовании» для определения вызовов, возникающих в процессе имплементации механизмов и инструментов раз-вития гражданской компетентности в рамках концепции новой украинской школы. Проведенный анализ показал существование таких вызовов: разгра-ничения активного гражданства и политического участия, редуцирование концепции гражданства до правовых отношений государства и гражданина, недостаточный уровень осознания возможностей использования интегриро-ванного обучения и деятельностного подхода для содействия справедливости среди студентов, – требующих дополнительного изучения и разработки научным и образовательным сообществом стратегии их преодоления.