З метою оптимізації процесу підготовки освітян – педагогів і психологів на засадах інтеграції філософії, педагогіки й психології критицизму та толерантності в статті не лише актуалізується, а й розкривається сутність проблеми цілісного (синкретичного) уявлення про здатність людини до нового, інноваційного мислення і діяльності, до якого мають готовитися й залучатися всі, кому притаманні власна мета і завдання, інтереси та емоційні переживання за очікувані наслідки, готовність переборювати соціально-психологічні бар’єри, що виникають ще на початку прагнення до діяльності по-новому. Автори статті розкривають сутність критичного мислення з позицій психології і педагогіки: його структуру, функції, внутрішню сутність й зовнішні зв’язки з мисленням будь-якого виду, формальною і неформальною логікою, без розуміння чого не можливо навчатися вмінню критично (адекватно й об’єктивно), а не лише на віру, сприймати навколишній світ. Доведено, що філософія і психологія щодо сутності критичного мислення, його ролі в пізнанні та навчальній діяльності відкрили життєдайний простір педагогіці вищої та середньої освіти, покликаним формувати в оптимальному поєднанні критичність, креативність та рефлективність в учнів і студентів, як майбутніх вчителів, високу культуру критицизму й толерантності. Підсумовуються результати окремих досліджень з проблем критичного мислення та обґрунтовується необхідність опанування студентами й учнями основ критичного мислення як інструментом й продуктом демократизації суспільства, терпеливого вирощування культури критичного мислення на всіх освітніх й освітньо-кваліфікаційних рівнях, починаючи щонайпізніше з початкової школи.
С целью оптимизации процесса подготовки педагогов – педагогов и психологов на принципах интеграции философии, педагогики и психологии критицизма и толерантности в данной статье не только актуализируется, но и раскрывается суть проблемы целостного (синкретического) представления о способности человека к новому, инновационному мышлению и деятельности, к которому должны готовиться и привлекаться все, кому присущи собственная цель и задание, интересы и эмоциональные переживания за ожидаемые последствия, готовность преодолевать социально-психологические барьеры, которые возникают еще в начале стремления к деятельности по-новому. Авторы статьи раскрывают сущность критического мышления с позиций психологии и педагогики: его структуру, функции, внутреннюю сущность и внешние связи с мышлением любого вида, формальной и неформальной логикой, без понимания чего не возможно учиться умению критически (адекватно и объективно), а не лишь на веру, воспринимать окружающий мир. Доказано, что философия и психология относительно сущности критического мышления, его роли в познании и учебной деятельности открыли животворное пространство педагогике высшего и среднего образования, призванным формировать в оптимальном сочетании критичность, креативность и рефлективность у учеников и студентов, как будущих учителей, высокую культуру критицизма и толерантности. Подытоживаются результаты отдельных исследований по проблемам критического мышления и обосновывается необходимость овладения студентами и учениками основ критического мышления как инструментом и продуктом демократизации общества, терпеливого выращивания культуры критического мышления на всех образовательных и образовательно-квалификационных уровнях, начиная позже всего с начальной школы.
In order to optimize the process of training educators – teachers and psychologists on the principles of integration of philosophy, pedagogy and psychology of criticism and tolerance in this article not only actualizes, but also reveals the essence of the problem of holistic (syncretic) idea of human ability to a new, innovative thinking and activity, to which should be prepared and attracted by all who have their own goals and objectives, interests and emotional experiences for the expected consequences, the willingness to overcome the socio-psychological barriers that arise b in early desire to work in new ways. The authors of the article reveal the essence of critical thinking from the standpoint of psychology and pedagogy: its structure, functions, internal nature and external relations with the thinking of any kind, formal and informal logic, without understanding why it is impossible to study the ability critically (adequately and objectively ), and not only on faith, to perceive the surrounding world. It has been proved that philosophy and psychology about the essence of critical thinking, its role in cognition and educational activity have been discovered by the life-giving space of pedagogy of higher and secondary education, designed to form, in an optimal combination, the critical, creativity and reflectivity of students and students as future teachers, a high culture of criticism and tolerance.
The results of separate researches on the problems of critical thinking are summarized and the necessity of mastering students of the critical thinking as an instrument and a product of the democratization of society, the patient cultivation of the culture of critical thinking at all educational and educational levels beginning from the elementary school is substantiated.
