Інноваційні засоби формування культури професійної комунікації студентів економічних спеціальностей аграрних ЗВО

Abstract

Розглянуто проблему формування культури професійної комунікації через інтерпретацію поняття комунікативної компетентності. Комунікативна компетентність – це сукупність досить сформованих комунікативних і організаторських умінь і навичок, що включають навички самопрезентації, уміння аргументовано доводити свою точку зору, грамотно формулювати запитання – показники вищого рівня комунікативної компетентності; здатності до емпатії (здатність розуміти внутрішній світ іншої людини), самоконтролю, культури вербального і невербального спілкування – показники міжособистісного рівня комунікативної компетентності. Потреба впровадження інноваційних технологій навчання з метою формування комунікативної професійної компетентності студентів аграрних спеціальностей обумовлена стрімкими темпами оновлення навчальної інформації, браком аудиторних годин і навчально-методичних матеріалів. Ефективними формами навчальної роботи з формування професійної комунікативної компетенції студентів є створення проектів, підготовка публічних виступів, дискусійне обговорення професійно важливих проблем, розігрування проблемних ситуацій, підготовка відеофільмів і презентацій і т.д. У навчальному процесі повинні застосовуватися активні форми і методи, що сприяють формуванню жанрового розмаїття професійного мовлення економіста (нарада, комерційні переговори, службові розмови, дискусії, суперечки, прийом відвідувачів, спілкування в умовах конфлікту і т.д.). Колективне обговорення професійних ситуацій, цілеспрямована робота над діловим стилем спілкування, стилістичне редагування текстів, пошук найбільш виразних і переконливих риторичних засобів впливу дозволять сформувати комунікативну компетенцію майбутніх фахівців. Інноваційний характер даних форм і методів навчання студентів аграрних спеціальностей проявляється в інтеграції професійної, науково-пошукової та навчальної діяльності.

The article deals with the problem of forming a culture of professional communication through the interpretation of the concept of communicative competence. Communicative competence is a set of sufficiently formed communication and organizational skills, including self-presentation skills, the ability to reasonably prove their point of view, to formulate questions correctly – indicators of a higher level of communicative competence; ability to empathize (ability to understand the inner world of another person), self-control, culture of verbal and non-verbal communication – indicators of interpersonal level of communicative competence. The need to introduce innovative training technologies to form communicative professional competence of students of agrarian specialties is due to the rapid pace of updating educational information, the lack of classroom hours and teaching materials. Effective forms of educational work on the formation of students’ professional communicative competence are project creation, preparation of public speeches, discussion of professionally important problems, playing of problem situations, preparation of videos and presentations, etc. In the educational process should be used active forms and methods that contribute to the formation of genre variety of professional speech of the economist (meetings, commercial negotiations, business conversations, discussions, disputes, reception of visitors, communication in conflict, etc.). Collective discussion of professional situations, purposeful work on business style of communication, stylistic editing of texts, search of the most expressive and convincing rhetorical means of influence will allow to form the communicative competence of future specialists. The innovative nature of these forms and methods of teaching students of agricultural specialties is manifested in the integration of professional, research and educational activities.