Civil identity is a societal construct of consciousness and communicative practices, the construal of public and private levels of social life emerging around the recognition of the values of individual freedom, dignity and uniqueness of human. It is influenced by the involvement of knowledge in the organization of social and economic development and is associated with the generation of cultural and emotional values and norms of everyday life. Civil identity exists as a discursive-ethical activity focused particularly on the person’s moral self-determination in the dealings with the community and society. Contemporary semiotic studies allow combining the development of the signs language and art representation with that of the physical senses and emotional perception of reality within one context of understanding. All human systems interact with the brain and are interdependent. Attention is drawn to fact that civil identity as ethical self-determination is congruent with the responsibility that exists in connection with the growth of civilization’s potential of empathy.
Громадянська ідентичність є соцієтальним конструктом свідомості й комунікативної практики. Вона формується на публічному й приватному рівнях соціального життя й виникає довкола потреб визнання індивідуальної свободи, гідності й унікальності людини. Важливим моментом її становлення є те, що вона складається під впливом знань в організації соціального та економічного розвитку й пов’язана з генеруванням культурних та емоційних цінностей і норм повсякденного життя. Громадянська ідентичність виявляється як дискурсивно-етична активність, що зфокусована переважно на особистісному моральному самовизначенні у відносинах з суспільством. Сучасні семіотичні дослідження дозволяють пов’язати розвиток мовних знаків і мистецьких репрезентацій з фізичними відчуттями та емоційним сприйняттям реальності в єдиному контексті розуміння останньої. Всі системи людини взаємодіють з мозком і є взаємозалежними. Пропонуємо взяти до уваги, що громадянська ідентичність як етична самовизначеність особи є конгруентною з відповідальністю, котра перебуває в зв’язку зі зростанням цивілізаційного потенціалу емпатії.
В статье рассматривается проблема формирования гражданской идентичности, являющейся социетальным конструктом сознания и коммуникативной практики. Она формируется вокруг потребности признания индивидуальной свободы, достоинства и уникальности человека. Важным моментом ее становления является то, что она образуется под влиянием знаний в организации социального и экономического развития и связана с генерированием культурных и эмоциональных ценностей, а также норм обыденной жизни. Гражданская идентичность существует как форма дискурсивно-этической активности, сфокусированная преимущественно на уровне личностного нравственного самоопределения в отношениях с обществом. Современные семиотические исследования позволяют увидеть связь между развитием вербальных знаков и репрезентаций посредством искусства с физическими чувствами и эмоциональным восприятием реальности в едином контексте понимания последней. Все системы человека взаимодействует с мозгом и являются взаимозависимыми. Подчеркивается, что гражданская идентичность как этическое самоопределение человека конгруэнтна с ответственностью, пребывающей в связи с возрастанием цивилизационного потенциала эмпатии.
