Автор статті ділиться своїми враженнями від участі у 8 з’їзді Польського Товариства філософської педагогіки імені Броніслава Ф. Трентовського, присвяченого 100-літтю польської філософії освіти, за участю товариств
філософії освіти Великої Британії та України, організаторами якого були Міністерства науки та вищої освіти Польщі і Міністерства освіти і науки Великої Британії.
Акцентується увага на спільності теоретичних філософських і культурних підходів європейських дослідників, але різних результатах у практичній діяльності науково-практичних працівників, що можна відслідкувати за результатами соціологічних досліджень з питань пріоритету вибору навчання у вищих навчальних закладах Європи і, зокрема, Польщі. Вони свідчать на користь вибору польських вищих навчальних закладів і бажання українських студентів-випускників залишитися після закінчення навчання у Польщі. Метою цієї статті є виявлення методологічних можливостей аналізу освітньої проблематики у різних напрямах комунікативної філософії, розкриття методологічного потенціалу теорії комунікативної дії Ю. Габермаса, яка дозволяє розглянути освітні інституції разом із суб’єктами комунікативних і стратегічних дій, що є актуальним для впровадження освітніх дій. У висновках підкреслюється, що регулятивний конструкт ідеальної комунікативної спільноти, запропонований Габермасом, орієнтує агентів та адресатів освітніх та виховних дій на досягнення консенсусу у розумінні перспектив розбудови освітніх інституцій. Але ця теорія потребує доповнення методологічними напрацюваннями Н. Лумана, в теорії самореферентних соціальних систем якого освітні інституції, передусім система виховання, розглядаються як самореферентна комунікація, в ході якої виявляються внутрішні парадокси освітніх і виховних практик, які хибно інтерпретуються у системних самоописах як організаційні та інституційні і такі, що потребують реформаторських зусиль ззовні, хоча можуть усунути таку парадоксальність через селекцію смислів власного автопоезісу.
Автор статьи делится своими впечатлениями от участия в 8 съезде Польского Общества философской педагогики имени Бронислава Ф. Трентовского, посвященного 100-летию польской философии образования, который проходил с участием организаций Польши, Великобритании, Украины.
Организаторами выступили Министерство науки и Высшего образования Польши и Министерства образования и науки Великобритании. Акцентируется внимание на общности теоретических философских и культурных подходов европейских исследователей, но разных результатах в практической деятельности научно-практических работников, что можно отследить по результатам социологических исследований по вопросам приоритетов выбора обучения в высших учебных заведениях Европы и, в частности,
Польши. Они свидетельствуют в пользу выбора польских высших учебных заведений и желания украинских студентов-выпускников остаться после окончания обучения в Польше.
Целью статьи является выявление методологических возможностей анализа образовательной проблематики в разных направлениях коммуникативного действия Ю. Хабермаса, которая позволяет рассматривать
образовательные институции вместе с субъектами коммуникативных и стратегических действий.
В выводах подчеркивается, что регулятивный конструкт идеального коммуникативного сообщества, предложенный Хабермасом, ориентирует агентов и адресатов образовательных и воспитательных действий на достижение консенсуса в понимании перспектив развития образовательных институций. В то же время, эта теория требует дополнения методологическими наработками Н. Лумана, в теории саморефрентных социальных систем
которого образовательные институции и, прежде всего, система воспитания, рассматриваются как самореферентная коммуникация, в ходе которой выявляются внутренние парадоксы образовательных и воспитательных
практик, которые превратно интерпретируются в системных самоописаниях как организационные и институционные и такие, которые требуют реформаторских усилий извне, хотя можно устранить такую парадоксальность через селекцию смыслов собственного автопоэзиса.
The author of article shares the impressions of participation in the 8th congress of the Polish society of philosophical pedagogics of Bronislav F. Trentovsky devoted to the 100-anniversary of the Polish philosophy of education which took place with participation of communities of Poland, Great Britain, Ukraine. Acted as organizers the Ministry of science and the Higher education of Poland, Ministry of Education and Science of Great Britain. The attention to communities of theoretical philosophical and cultural approaches of the European researchers, but different results in practical activities of scientific and practical workers is
focused that can be tracked by results of sociological researches on questions of priorities of the choice of training in higher educational institutions of Europe and, in particular, Poland. They testify in favor of the choice of the Polish higher educational institutions and desire of the Ukrainian students graduates to
remain after the end of training in Poland. The purpose of article is identification of methodological opportunities of the analysis of an educational perspective diversely of communicative action of Jürgen Habermas which allows to consider educational institutions together with subjects of communicative and strategic actions.
In conclusions it is emphasized that the regulatory construct of perfect communicative community offered by Habermas focuses agents and addressees of educational and educational actions on reaching consensus in understanding of prospects of development of educational institutions. At the same time, this theory demands addition with methodological practices of N. Luhmann in which
theory of self- reference social systems educational institutions and, first of all, an educational system, are considered as self-reference communication during which internal paradoxes educational and educative the practice which are wrongly
interpreted in system self-descriptions as organizational and institutional and such which demand reformatory efforts from the outside though it is possible to eliminate such paradoxicality through selection of meanings of own autopoiesis come to light.
