The article author has described the bishop’s schools and Orthodox collegiums as educational institutions that provided primary, secondary and higher education in the Ukrainian eparchies of the Russian Empire. The author has determined the role
of the collegiums in development of national education in the first quarter of the 18th century – at the end of the 18th century. The development of the mentioned problems will help to create a complete picture of the history of formation of Ukrainian education. The article author has presented the general characteristics of the bishop’s schools which were arranged according to the requirements of the Spiritual Regulation. The scientists’ ideas about social class orientation of the collegiums and the level
of education they provided to their students have been analyzed in the article. The stages of development of Chernihiv Collegium and the academic disciplines which were taught there have been revealed. The particular attention has been paid to the formation and development of Kharkiv Collegium; the changes in substantive content of training in this educational institution during the period of its existence have been characterized. The author has revealed the pedagogical staff of Kharkiv Collegium, focusing on such prominent teachers as V. Dvyhubskyi, I. Dvyhubskyi, M. Zavadskyi, M. Kovalinskyi, L. Kordet, F. Tatarskyi, H. Skovoroda and M. Shvanskyi. H. Skovoroda has been characterised as the most prominent representative of the pedagogical staff of Kharkiv Collegium. The peculiarities of the educational process in Pereyaslav Collegium before 1781, when it provided secondary education, have been revealed. The period when the above-mentioned educational institution provided higher education has been determined. The author has outlined the outstanding teachers of Pereyaslav Collegium. They were A. Kozachkivskyi, I. Kozlovych, I. Levanda, Ya. Memlevych, H. Skovoroda. The reorganization processes in the eparchies of the Russian Empire have been revealed. These processes caused the transformation of Pereyaslav Collegium into a seminary, the secondary theological educational institution, at the end of the 18th century. The author has concluded that Orthodox collegiums and bishop’s schools played an important role in development of national education, as the latter provided primary education to children of the Orthodox clergy, and the former provided mainly secondary and higher humanitarian education to representatives of different social strata. The collegiums absorbed various cultural-educational and church-historical traditions and were both educational and cultural phenomenon.
У статті схарактеризовано архієрейські школи і православні колегіуми як навчальні заклади, що надавали початкову, середню та вищу освіту в українських єпархіях Російської імперії, визначено роль колегіумів у розвитку вітчизняної освіти в першій чверті ХVІІІ ст. – наприкінці ХVІІІ ст. Розроблення зазначених питань буде сприяти створенню цілісної картини історії розвитку української освіти. У роботі надано загальну характеристику архієрейських шкіл, які були організовані відповідно до вимог Духовного регламенту. Проаналізовано думки науковців щодо станової орієнтації колегіумів, рівня освіти, який вони надавали
своїм вихованцям. Висвітлено етапи розвитку Чернігівського колегіуму, навчальні дисципліни, які в ньому вивчалися. Особливу увагу звернено на становлення і розвиток Харківського колегіуму, схарактеризовано зміни у змістовому наповненні навчання в зазначеному закладі освіти протягом періоду його існування. Висвітлено педагогічний персонал Харківського колегіуму, акцентовано увагу на таких його видатних викладачах, як В. Двигубський, І. Двигубський, М. Завадовський, М. Ковалінський, Л. Кордет, Ф. Татарський, Г. Сковорода, М. Шванський. Схарактеризовано Г. Сковороду як найбільш яскравого представника педагогічного колективу Харківського колегіуму. Встановлено особливості
навчального процесу в Переяславському колегіумі до 1781 р., коли він надавав середню освіту. Визначено період, коли зазначений навчальний заклад забезпечував своїм випускникам вищий освітній рівень. Зазначено про видатних педагогів Переяславського колегіуму: А. Козачківського, І. Козловича, І. Леванду, Я. Мемлевича, Г. Сковороду. Розкрито реорганізаційні процеси в єпархіях Російської імперії, які зумовили перетворення Переяславського колегіуму наприкінці ХVІІІ ст. на середній духовний навчальний заклад – семінарію.
Зроблено висновок, що православні колегіуми та архієрейські школи відіграли важливу роль у розвитку вітчизняної освіти, оскільки останні надавали початкову освіту дітям православного духовенства, а колегіуми – переважно середню та вищу освіту гуманітарного спрямування – представникам різних суспільних прошарків. Колегіуми увібрали в себе різні культурно-освітні та церковно-історичні традиції і являли собою не лише освітній, але й культурний феномен.
