Закцентовано увагу на характеристиці сенсорно збагаченого середовища, яке є сукупністю умов (у закладі, родині), що максимально сприяють особистісному розвитку дітей у значущій для них діяльності. Розкрито сутність і зміст
наукових дефініцій «освітній простір», «сенсорно збагачене середовище». З’ясовано механізм практичної побудови сенсорно збагаченого середовища, який має свої особливості. Створення культурного сенсорно збагаченого середовища в закладі та в родині, на нашу думку, буде забезпечувати: оптимальне сенсорне навантаження на дитину з метою захисту від утоми сенсорними стимулами; створення умов для сенсорного розвитку; взаємодію з родиною щодо забезпечення повноцінного сенсорного розвитку дитини; вільний час, передбачений для дитини впродовж дня. Структуру сенсорно збагаченого середовища в закладі дошкільної освіти розглядаємо як багатокомпонентну систему, що складається з таких елементів, як-от: мета створення сенсорно
збагаченого середовища (для чого створювати?); зміст сенсорно збагаченого середовища (у чому єдність елементів цілого?); форми, методи, прийоми (як використовувати?); педагог і батьки (хто створює?); дитина (хто використовує?). Визначено, що нормативними параметрами сенсорно збагаченого середовища є такі: сенсорна насиченість; відкритість до змін, своєрідна незавершеність, яка «запрошує» дитину до активного «добудування» сенсорно збагаченого середовища, діалогічний режим функціонування; небуденність; контрастність; чітка оформленість предметносередовищних і предметно-просторових джерел сенсорного розвитку; різноманітність, оригінальність; багатофункціональність; пристосованість до потреб спільної практичної діяльності дитини і дорослого.
The article has focused on the characteristics of the sensory-enriched environment, which is a set of conditions (in an educational establishment and family) that maximally contribute to the personal development of children in meaningful
activities for them. It has been revealed the sense and content of scientific definitions «educational space», «sensory enriched environment». The author also has clarified the mechanism of practical construction of sensory enriched environment, which
has its own peculiarities. Creating a cultural sensory enrichment environment in the educational establishment and in the family will provide: optimal sensory influence on the child in order to protect from tiring by sensory stimuli; creation of conditions for sensory development; interaction with family to ensure full sensory development of the child; free time provided for the child during the whole day. The structure of a sensory-enriched environment in a preschool educational establishment is considered as a multicomponent system consisting of such elements as: the purpose of creating a sensory-enriched environment (why to create it?); the content of the sensory enriched environment (what is the unity of the elements of the whole?); forms, methods, techniques (how to use?); teacher and parents (who creates?); child (who uses?). It has been determined that the normative parameters of the sensory enriched environment are: sensory saturation; openness to changes, a kind of incompleteness that «invites» the child to the active «completion» of the sensory enriched environment, dialogical mode of functioning; awkwardness; contrast; clear design of subject-environmental and subject-spatial sources of sensory development; variety, originality; multifunctionality; adaptation to the needs of practical activities of the child and the adult.
