Метою статті є вивчення стану емоційної сфери дітей з порушенням розумового розвитку молодшого шкільного віку. Представлено особливості емоційної сфери в дітей з порушеннями інтелекту та її залежність від негативних емоцій, які впливають на навчальну діяльність. З метою вивчення стану емоційної сфери були задіяні методики: шкала самооцінки тривожності (Ч. Д. Спілбергер), опитувальник САН, визначення рівня шкільної тривоги за Філіпсом, кольоровий тест Люшера, методика О. Р. Лурії. Експериментально встановлено, що в дітей з порушенням розумового розвитку визначається високий рівень загальної ( за Ч. Д. Спілбергером), ситуативної і особистісної тривожності (за методикою Філіпса), високий рівень загальної емоційності (за методикою О. Р. Лурія), нереалізовані потреби та засоби їхнього досягнення у порівнянні з однолітками з нормативним розвитком.
Целью статьи является изучение состояния эмоциональной сферы детей с нарушением умственного развития младшего школьного возраста. Представлены особенности эмоциональной сферы у детей с нарушениями интеллекта и ее зависимость от негативных эмоций, которые влияют на учебную деятельность. С целью изучения состояния эмоциональной сферы были задействованы методики: шкала самооценки тревожности (Ч. Д. Спилбергер), опросник САН, определения уровня школьной тревоги по Филлипсу, цветной тест Люшера, методика О. Р. Лурии. Экспериментально установлено, что у детей с нарушением умственного развития определяется высокий уровень общей (по Ч. Д. Спилбергером), ситуативной и личностной тревожности (по методике Филипса), высокий уровень общей эмоциональности (по методике О. Р. Лурия), нереализованные потребности и средства их достижения по сравнению со сверстниками с нормативным развитием.
The article purpose is to study the state of an emotional sphere characteristic for primary school-age children with impaired mental development. The peculiarities characteristic for the emotional sphere of children with intellectual disabilities and its dependence on negative emotions that affect learning activities are presented.
Such children often have increased anxiety, experience fear, and have sad mood or high emotional lability. The cortical dependence of the emotional sphere organization on their higher mental functions is shown. In order to study the children’s emotional sphere, the following methods were used: the State-Trait Anxiety Inventory (C. D. Spielberger), SAN questionnaire (intended for operative assessment of well-being, activity and mood), Phillips’ test for school anxiety assessment (intended for assessment of situational and personal anxiety), Lüscher Colour Test (a preferable choice or rejection of some colours is related to an individual’s deep emotions or needs; the test correlates actual and unfulfilled needs, purpose and means for its achieving, as well as determines anxiety, fears and compensations), O. R. Luria’s method (intended for assessment of the children’s general emotionality; emotionality is determined with a latent time of associative reaction to an emotionally meaningful word in comparison with that to an indifferent one). According to the experiment results, we can say that children with intellectual disabilities differ significantly from children with unimpaired intelligence. The experimental data show that children with intellectual disabilities have higher levels of general (according to C. D. Spielberger’s inventory), situational and personal anxiety (according to Phillips’ test), higher general emotionality (according to Luria’s method), more unmet needs and less means of their achieving compared to their peers with unimpaired development. If children with emotional disorders are educated without necessary corrective measures, this can lead to formation at them of a persistent negative attitude towards relationships with other people, as well as to deformation of their personal development.
