Розглянуто основні підходи вітчизняних педагогів до визначення структури екологічної компетентності майбутніх фахівців. Проаналізовано фактори, які впливають на виокремлення складових компонентів екологічної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін. Обґрунтовано структуру зазначеного особистісного утворення та визначено
її компоненти: інформаційно-пізнавальний, ціннісно-мотиваційний, професійно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний. Зміст інформаційно-пізнавального компонента визначається рівнем сформованості екологічного мислення студентів, засвоєння системи екологічних знань та здатністю застосовувати ці знання у процесах екологічно доцільної побутової і професійної
діяльності. Ціннісно-мотиваційний компонент виявляється через ставлення до природи як до незаперечної цінності, передбачає усвідомлення себе як частини природи та необхідності застосування соціально-економічних обмежень і корекції
власних потреб. Професійно-діяльнісний компонент характеризується ступенем оволодіння особистістю екологічним змістом щоденно-побутової та професійної діяльності, показниками якого є здатність практично застосовувати здобуті знання, вміння, ціннісні орієнтації, досвід екологічної діяльності під час прийняття природобезпечних рішень у професійних і життєвих ситуаціях, формувати екологічну культуру й світогляд школярів, виявляти готовність до природоохоронної та еколого-натуралістичної роботи з дітьми. Здатність коректувати власну поведінку і діяльність в оточуючому середовищі, прогнозувати її наслідки й нести за неї відповідальність на основі саморефлексії, саморегуляції та розвитку екологічної самосвідомості виявляється у сформованості рефлексивно-оцінного компонента екологічної компетентності. Визначено критерії діагностики та рівні сформованості екологічної компетентності особистості.
The article considers the main approaches of native educationists to the determintiоn of the structure of ecological competency
of future specialists. The factors that influence on the selection of the components of the ecological competency of future teachers of natural sciences are analyzed. The structure of the mentioned personality formation is substantiated and its components
are determined: information-cognitive, value-motivational, professional-activity, reflexive-estimable. The content of the information-cognitive component is determined by the level of formation of students' ecological thinking, the assimilation of the system of environmental knowledge and the ability to apply this knowledge in the processes of environmentally appropriate everyday and professional activities. Value-motivational component is manifested through the attitude to nature as an indisputable
value, involves awareness of itself as part of nature and the need to apply socio-economic constraints and correction of their own needs. The professional-activity component is characterized by the degree of personality acquisition by the ecological content of everyday and professional activity, the indicators of which are the ability to practically apply the acquired knowledge, skills, value orientations, experience of ecological activity in during the adoption of environmental decisions in professional and life situations. The ability to correct its own behavior and activities in the environment, to predict its consequences and to bear responsibility for it on the basis of self-reflection, self-regulation and development of ecological self-awareness is manifested in the formation of reflexive-estimable component of ecological competency. The criteria of diagnostics and the level of formation of the ecological competency of the individual are determined.
