The essence of formation of communicative culture of students in the process of extracurricular work in higher technical educational institutions

Abstract

The essence of the concept of “communicative culture” and its importance in the training of engineers at technical higher educational institutions are revealed in the article. The content of extracurricular work in the training of engineers in modern technical higher educational institution is detected. The components of extracurricular work and their characteristics are clarified and specified. The conditions of the educational environment that influence the development of students and the results of their interaction are described in the article. The factors that affect the efficiency of extracurricular work at higher technical educational institutions are identified. Traditional and interactive methods that are effective in the formation of communicative culture of future engineers are pointed out.The principles of implementation of the program are defined and characterized: maintenance of activity of the student by council and own example of the teacher; definitions in activity of students of the most successful moments: success advancing, updating of achievements; removal at students of fear before activity and their psychological support; support on reception of personal need as an important factor of motivation activity of students; openness and pluralism of opinions and judgments in the solution of various problems, the analysis of events and the phenomena; tolerance to the opponent; argumentativeness of own reasons, etc. And also four stages of its introduction are characterized. Implementation of the program provides formation of students at higher technical educational institutions: systems of communicative knowledge; systems of the valuable relations to this knowledge and respectively their transformation into personal installations, requirements, motives; systems of communicative skills practical communicative behaviour and activity.

Розкривається сутність поняття “комунікативна культура» та її важливість у процесі підготовки інженерів у технічному ЗВО; виявлено і обумовлено зміст позааудиторної роботи в процесі підготовки інженерів у сучасному технічному ЗВО; уточнено і конкретизовано компоненти позааудиторної роботи та їхні особливості; визначено умови освітньо-виховного середовища, які впливають на розвиток студентської молоді, та описано результати їх взаємодії; виділено чинники, які впливають на ефективність реалізації позааудиторної роботи у закладах вищої технічної освіти, вказані традиційні та інтерактивні методи, які є ефективними у формуванні комунікативної культури майбутніх фахівців інженерної сфери. Мету досягнено через реалізацію завдань: розкриття сутності комунікативної культури студентів ЗВТО в позааудиторній роботі; визначення змісту, форм і методів формування комунікативної культури в майбутніх інженерів у процесі позааудиторної роботи. Наголошується на тому, що позааудиторна робота студента є продовженням аудиторної роботи, в якій домінує елемент самореалізації; вона дає змогу студентам гармонізувати внутрішні та зовнішні фактори формування професійної та комунікативної культури, створює додаткові умови для реалізації внутрішнього потенціалу, задоволення тих потреб, які в процесі аудиторної роботи не задовольняються. Позааудиторна робота має бути орієнтована на особистість студента. Як висновок, зауважується, що власне зростання ролі позааудиторної та самостійної роботи є однією із провідних ланок перебудови навчальновиховного процесу у вищій школі. Реформування вищої школи в Україні й покликане насамперед на вдосконалення професійної освіти, зміст якої полягає не лише у формуванні професійної компетентності спеціалістів, але й у розвитку їхніх позитивних особистісних якостей в цілому й комунікативності та комунікативної культури зокрема. Важливу роль у формуванні комунікативної культури студентів закладів вищої технічної освіти відіграють ігрові технології, які забезпечують не лише оволодіння майбутніми фахівцями ґрунтовними професійними знаннями, але й готовність їх до професійної та міжособистісної взаємодії.