Статтю присвячено з’ясуванню сутності важливої лінгводидактичної категорії «комунікативно-стратегічна компетентність
майбутнього вчителя англійської мови», її термінологічної, змістової та структурної особливостей. На основі аналізу наукових здобутків зарубіжних і вітчизняних учених (147 джерел) констатовано існування розбіжностей у трактуванні
ключових термінів, структури, змісту, статусу цього лінгводидактичного феномена. Прослідковано тенденцію зміни термінології і статусу досліджуваного поняття. Запропоновано визначення комунікативно-стратегічної компетентності майбутнього вчителя англійської мови, яке розуміється автором як складне інтегративне утворення, що об’єднує особистісно
й професійно значущі характеристики особистості педагога, сформовані в процесі освітньої діяльності, має як усталені компоненти, притаманні всім типам компетентностей (система цінностей, мотивів, предметні знання, уміння й навички, емоційний і поведінковий компоненти, власний досвід мовленнєвої й професійної діяльності), так і специфічні елементи (володіння англійською мовою, здатність особистості планувати свою мовленнєву діяльність для досягнення комунікативної мети в різних ситуаціях спілкування, добирати й успішно реалізовувати комунікативні стратегії й тактики
в різноманітних ситуаціях професійної комунікації; здатність використовувати власний та опосередкований досвід, спроможність критично оцінювати результати власної й чужої мовленнєвої діяльності). Сформованість комунікативно-стратегічної іншомовної комунікативної компетентності має забезпечити успішну соціалізацію, професійну адаптацію, подальше самовдосконалення та самореалізацію майбутнього вчителя англійської мови.
The article deals with the essence of the significant linguistic-pedagogical category «communicative and strategic competence
of the English language future teacher», its terminological, content and structural features. On the basis of the analysis the scientific achievements of foreign and home scientists (147 sources), the existence of differences in the interpretation of key terms, structure, content, and status of this lingvodidactic phenomenon was confirmed. The tendency of the terminology change and status of the studied concept has been identified. The definition of communicative-strategic competence of the future English teacher is proposed, which is understood by the author as a complex integrative formation that unites personally and professionally significant characteristics of the teacher's personality, formed in the process of educational activity, which has as established components, common to all types of competencies (system of values, motives, subject knowledge, skills and abilities, emotional and behavioral components, own experience of speech and professional activity), as well as specific elements (fluency in English, the ability of an individual to plan his speech activity to achieve a communicative goal in different communicative situation, to select and successfully implement communicative strategies and tactics in various situations of professional communication;
the ability to use their own and indirect experience, the ability to evaluate critically the results of their own and others'
speech activities). The formation of communicative-strategic foreign-language communicative competence should ensure successful socialization, professional adaptation, further self-improvement and self-realization of the future teachers of English.
