Стаття присвячена висвітленню результатів експерименту з формування педагогічного професіоналізму майбутніх
фахівців романо-германської філології як суб’єктів та організаторів гендерної освіти учнівської молоді. У процесі дослідження з’ясовано сутність і структуру педагогічного професіоналізму майбутніх фахівців романо-германської філології як суб’єктів та організаторів гендерної освіти учнівської молоді, уточнено критерії і показники виміру його рівнів. Проаналізовано емпіричні дані трьох діагностичних зрізів щодо динаміки формування означеного феномена, узагальнено їх результати.
З’ясовано, що педагогічний професіоналізм фахівців романо-германської філології як суб’єктів та організаторів гендерної освіти учнівської молоді – це кваліфікаційна характеристика, що забезпечує успішність їх професійної діяльності
у сфері освітніх послуг на підставі коректного впровадження принципів гендерного підходу шляхом оволодіння необхідними світоглядними настановами й предметними компетенціями, гнучкими способами виконання професійних завдань і відповідними психологічними установками, мотиваціями.
Продемонстровано, що педагогічний професіоналізм фахівців романо-германської філології як суб’єктів та організаторів
гендерної освіти учнівської молоді є провідним освітнім результатом їхньої цілеспрямованої фахової підготовки.
Це складноструктуроване новоутворення особистості фахівців романо-германської філології як менеджерів гендерованого освітнього середовища, яке віддзеркалює їх гендерну чутливість до будь-яких порушень прав і свобод людини, належну педагогічну кваліфікацію і гендерну грамотність щодо запобігання ризикам насильства та дискримінації
осіб за ознакою статі (сексизму, булінгу), гендерну толерантність, гнучкість і різноманітність ефективних способів
нівелювання застарілих гендерних стереотипів, що дає змогу з високою стабільною продуктивністю вирішувати навчально-виховні завдання згідно з ідеями гендерної рівності.
This article is devoted to elucidation of the results of an experiment carried out and focused on formation of the pedagogical proficiency of future Romanic-Germanic philologists as the acting elements and organizers of the gender-oriented education of students.
In the process of the research under study we have managed to determine both the essence and structure of the pedagogical proficiency of future Romanic-Germanic philologists as being the active elements and organizers of the gender-oriented education of students as well as to specify the relevant criteria and the indicators of manifestation of its levels of formation. On top of that, we have analyzed the empirical data pertinent to the 3 diagnostic tests which were carried out and focused on the assessment of the dynamics of formation of the pedagogical proficiency of future Romanic-Germanic philologists treated as the acting elements and organizers of the gender-oriented education of students, the results achieved, – have all been summarized therein.
In addition, we have been able of ascertaining the fact that the pedagogical proficiency of the Romanic-Germanic philologists
as being the active elements and organizers of the gender-oriented education of students – appears to be a qualification-related
feature which is deemed favorable for ensuring success of their professional activity in the educational sphere on the basis of the corrective implementation of the relevant gender-oriented educational approach by means of mastering a distinctive scope of awareness besides other pertinent competencies and psychological traits and aspirations.
Thus, it has been well-demonstrated that the pedagogical proficiency of Romanic-Germanic philologists as the acting elements
and organizers of the gender-oriented education of students has proved to be the primary educational result of the latter’s integral professional training. This development of the personality of a Romanic-Germanic philologist being well-able of performing the managerial functions in the sphere of the gender-oriented education, which is complex in its structure, tends to reflect their gender-related sensitivity for any case of violation of human rights and liberties as well as their relevant pedagogical
qualification and the gender-related awareness in regards to prevention of the risks of abuse, violence and discrimination on the basis of sexism or bullying, the gender-related tolerance, flexibility and mastering various effective measures of neutralizing the old-fashioned gender-related stereotypes – all that is believed to ensure stable and productive implementation of the educational
tasks within the scope of the gender-related equality.
