Рефлексемы-дериваты в составе ассоциативно-семантических структур

Abstract

В статье изложены основные результаты исследования деривационно связанных лексем в составе ассоциативно-семантических структур. Ассоциативно-семантическая структура формируется с учетом ассоциативных и семных взаимодействий лексем, объединенных в денотативные зоны на основе общих семантических признаков. Выявляются мотиваторы и их дериваты, определяется их место в составе парадигмы. Прослеживается актуализация семантических связей каузем и рефлексем в контексте.

У статті викладено основні результати дослідження дериваційно пов’язаних лексем у складі асоціативно-семантичних структур. Асоціативно-семантична структура формується з урахуванням асоціативних і семних взаємодій лексем, об'єднаних у денотативні зони на основі спільних семантичних ознак. Виявляються мотиватори та їх деривати, визначається їх місце у складі парадигми. Простежується актуалізація семантичних зв'язків каузем і рефлексем у контексті.

The article is dedicated to the analysis of the research in the field of lexical-semantic paradigmatic. The analysis of the derivational relations of members of associative semantic structures is presented. The associative semantic structures is formed taking into account the associative and seminal interactions of lexemes, united into denotative zones on the basis of common semantic features. As an example the reflexemes of lexeme зима are considered. Motivators and their derivatives are identified, their place in the paradigm is determined. The actualization of the semantic links of paradigm members in context is traced. Particular attention is paid to the associative-semantic group – lexical-semantic paradigm, which is formed both associative (causal) and semantic interactions of the lexemes. The semantic relationships of the members of this paradigm actualize at the level of hyper- and hyposemes. Further research in this area will contribute to profound understanding of the principles of formation of lexicalsemantic paradigms, as well as the mechanism of interaction among the units of the lexical system.