З історії лексем жьртвьникъ, жьртвьница, жьртвище, молитвище в писемності Київської Русі

Abstract

У статті висвітлюється історія лексичних одиниць, відбитих писемністю Київської Русі, які за дохристиянських часів функціонували як назви язичницьких культових споруд, а пізніше стали назвами будівель християнського культу, одночасно зберігаючи перше значення. Ідеться про слова жьртвьникú, жьртвьница, жьртвище, молитвище. З’ясовується їхнє походження, досліджуються семантичні та стилістичні особливості функціонування у писемності давньокиївської доби, простежується їхня подальша доля в східнослов’янських мовах.

В статье освещается история лексических единиц, отраженных письменностью Киевской Руси, которые в дохристианское время функционировали как названия языческих культовых сооружений, а позже стали названиями строений христианского культа, одновременно сохраняющими первое значение. Речь идет о словах жьртвьникъ , жьртвьница , жьртвище , молитвище . Выясняется их происхождение, исследуются семантические и стилистические особенности функционирования в письменности Киевской Руси, прослеживается их дальнейшая судьба в восточнославянских языках.

The article highlights history of lexical units reflected in the written language of Kievan Rus, which in pre-Christian times functioned as the names of pagan religious buildings, and later became the names of structures of the Christian cult retaining their first meaning. It is about the words like жьртвьникъ , жьртвьница , жьртвище , молитвище . Their fate is different. Only the lexeme жьртвьникú with semantics “a place where sacrifices were made to a deity”, “in the Christian church – a consecrated table in an altar, an altar” is contained in the lexical composition of the modern Ukrainian and Russian languages, while others later abandoned them at the various stages of the development of the East Slavic vocabulary warehouse. The word молитвище has Croatian origin. It came to our writing due to the interaction of ancient Croatian and East Slavic translational schools. There was no further development in the East Slavic linguistic soil. Based on the considered linguistic features and the peculiarities of the functioning of written monuments of the analyzed lexemes, one can draw a general conclusion about their literary origin in the writing of Kievan Rus.