Проаналізовано й узагальнено поняття пізнавальної самостійності учнів. Визначено її роль і значення в процесі вивчення природничих наук учнями основної школи. Охарактеризовано основні ознаки пізнавальної самостійності
в учнів та окреслено умови успішного її формування під час вивчення природничих дисциплін. Проаналізовано ґенезу
понять пізнавальної активності й самостійності. Визначено взаємозалежність цих понять, а також проаналізовано
їх відмінність. Проаналізовано можливі шляхи формування пізнавальної самостійності. Найбільш ефективними шляхами формування пізнавальної самостійності учнів основної школи під час вивчення природничих наук визначено використання евристичних методів навчання, створення на уроках проблемних ситуацій, уведення в навчальний процес елементів цікавості та ігрових форм роботи з учнями, залучення учнів до дослідницької діяльності. Зазначено важливість залучення підлітків до активної навчальної діяльності й формування в них пізнавального інтересу до вивчення природничих дисциплін. Важливим шляхом на сучасному етапі освіти є постійне застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які здатні урізноманітнити освітній процес і зробити його більш наочним. Наголошено, що застосування ІКТ сприяє підвищенню мотивації до навчання, а також розвитку пізнавальної самостійності учнів через можливість виконання різних завдань у процесі вивчення природничих наук. Особливої уваги потребують мобільні технології, які надають широкі можливості для навчання учнів у різних умовах. Наведено приклади практичного використання евристичних та ігрових форм і методів на уроках природничого циклу. Зазначено, що ігрова діяльність є одним із головних аспектів формування пізнавальної самостійності.
Запропоновано основні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема мобільних, для активізації та формування пізнавальної самостійності учнів на уроках із природничих наук. Окреслено перспективи майбутніх педагогічних досліджень.
The article analyzes and generalizes the notion of cognitive independence of students. The author defines its role and importance in the study of natural sciences by students of primary school. The basic features of cognitive independence in students are described and the conditions for its successful formation in the study of natural sciences are outlined. The genesis of the concepts of cognitive activity and autonomy is analyzed. The interdependence of these concepts is determined, and their differences are analyzed. Possible ways of forming cognitive independence are analyzed in the article. The most effective ways of forming the cognitive independence of primary school students in the study of natural sciences are determined by the use of heuristic methods of teaching, the creation of problematic situations in lessons, the introduction of elements of curiosity and game forms of work with students in the educational process, involving students in research activities. The article emphasizes the importance of involving adolescents in active educational activities and forming a cognitive interest in the study of natural sciences. An important way at the current stage of education is the continuous use of information and communication technologies, which are able to diversify the educational process and make it more evident. It is stated that the use of ICT helps to increase the motivation for learning, as well as the development of cognitive independence of students through the ability to perform
various tasks in the process of science. Particular attention should be paid to mobile technologies, which provide ample opportunity for students to learn in different settings. The article gives examples of the practical use of heuristic and play forms and methods in life cycle lessons. It is stated that playing activity is one of the main aspects of formation of cognitive independence.
The author proposes the basic aspects of the use of information and communication technologies, in particular, mobile ones
for activating and forming the cognitive independence of students in science lessons. The article outlines prospects for future
pedagogical research.
