The article substantiates the necessity and effectiveness of involvement of corpus tools for studying the semantics of a word from the standpoint of interpretation of its cognitive nature, whose representatives have defended the encyclopaedic nature of meaning in general, unlike the views of scholars of classical structural semantics. In this connection, the correctness of Plungyan’s hypothesis that linguistics “outlines the contours of a new model of language, which is significantly and fundamentally different from the former models postulated in the last quarter of the XX century,” is commented on. Given this understanding of linguistic meaning and its role in presenting a new model of language, it has been suggested that it is important to study it in a broad and narrow context, in particular in terms of the combinatorial potencies of words – their lexical and grammatical compatibility, closely linked in corpus linguistics with such concepts such as collocations and colligations. The definitions of both terms have been clarified, and convincing arguments have been made in favour of the fact that collocations are conditionally free combinations of words used to characterize stereotypical situations and are displayed in the language of the native speakers in the form of ready phrases with inherent semantics, while colligations are limited by the morphological-syntactic frame of a certain structure. The methodological experience of corpus studies of colligations and collocations is analysed and proposed to be used to construct cognitive-semantic matrices of phrasal verbs in English. The main focus is on the capabilities of the Sketch Engine corpus system, in particular the availability of tools (Collocations, Word sketch, Thesaurus, Clustering, Sketch diff, etc.) that allow to integrate the classical (structural) method of distribution-statistical analysis of phrase-verbal collocations and colligations, and the method of lexicosemantic clustering, and the method of combinatorial syntagmatics. A hypothetical conclusion has been formulated that these and other procedural methods together will facilitate the disclosure of cognitive semantic connections between the units under study with quantitative and statistical calculations of their performance. It is proved that the corpus-oriented principle of combinatorial syntagmatics becomes the leading methodological principle of modern cognitive-interpretative semantics.
У статті обґрунтовано необхідність й ефективність залучення корпусного інструментарію для вивчення семантики слова з позицій витлумачення його когнітивної природи, представники якої обстоювали енциклопедичний характер значення загалом, на відміну від поглядів учених класичної структурної семантики. У зв’язку з цим прокоментовано коректність гіпотези В. О. Плунгяна про те, що в лінгвістиці “окреслюються контури нової моделі мови, яка значно і принципово відрізняється від колишніх моделей, постульованих в останній чверті XX ст.”. З огляду на таке розуміння мовного значення та його ролі у представленні нової моделі мови, зроблено припущення щодо важливості його вивчення у широкому й вузькому контекстах, зокрема у плані комбінаторних потенцій слів – їх лексичної і граматичної сполучуваності, тісно пов’язаної у корпусній лінгвістиці з такими поняттями, як колокації й колігації. Уточнено визначення обох термінів й наведено переконливі аргументи на користь того, що колокації є умовно вільними комбінаціями слів, що вживаються для характеристики стереотипних ситуацій й відображаються у свідомості носіїв мови у вигляді готових фраз з властивою для них семантикою, тимчасом колігації обмежені морфологосинтаксичними рамками певної конструкції. Проаналізовано методичний досвід корпусних досліджень і колігацій, і колокацій й запропоновано застосувати його для побудови когнітивно-семантичних матриць фразових дієслів англійської мови. Основну увагу зосереджено на можливостях корпусної системи Sketch Engine, зокрема на наявності в ній тих інструментів (Collocations, Word sketch, Thesaurus, Clustering, Sketch diff та ін.), які дають змогу комплексно поєднати і класичну (структурну) методику дистрибутивно-статистичного аналізу фразово-дієслівних колокацій і колігацій, й методику лексико-семантичної кластеризації, і методику комбінаторної синтагматики. Сформульовано гіпотетичний підсумок про те, що ці та інші процедурні методики разом сприятимуть розкриттю когнітивно-семантичних зв’язків між досліджуваними одиницями з кількісними й статистичними обчисленнями їхньої продуктивності. Доведено, що корпусноорієнтований підхід комбінаторної синтагматики стає провідним методологічним принципом сучасної когнітивно-інтерпретаційної семантики.
