Diachronic Interpretation of Phonomorphological and Semantic Regularities of Nostratic (Based on *HuḲa “eye”)

Abstract

The diachronic interpretation of Indo-European *hṷekṷ- / *heuk- “eye, to see”, Altaic *uka- “to notice, to understand” and Afro-Asiatic *Hwq- “to know”, originating from Nostratic *HuḲa “eye, to see”, allowed to establish both divergent and convergent types of linguistic relationship among them, for which the close (Indo-European, Altaic, Afro-Asiatic) and remote / distant (Indo-European / Afro-Asiatic and Altaic) types of language relationship have been established, depending on the action of the main phonomorphological and semantic regularities. The degree of manifestation of phonomorphological laws indicates a close type of language relationship among Indo-European, Altaic and Afro-Asiatic language families. They are: 1) the law on the three-letter / three-phonemic root structure of an archetype (according to E. Benvenist), which corresponds to the law on the consonant root (according to A G. Belova): it helped to fix three phonemes in Indo-European *hṷekṷ- / *heuk-, Altaic *uka- and Afro-Asiatic *Hwq-, as well as to trace the reflexes of this structure in the genetic data material of these language families; 2) the law of the mora is fixed in the Indo-European *hṷekṷ- / *heuk-, Altaic *uka- and Afro-Asiatic *Hwq-, the forms of which correspond to a monosyllable structure, and mono- and multisyllable structures have been observed in the genetic data material; 3) the process of spirantisation consists in weakening the consonant phoneme /q/, i.e. the reflection /q/ into /k/ and /x/; 4) the process of “pharyngisation” can be traced at the end of monosyllabic words, where it could occur by analogy with those forms of the word where the consonant was intervocal; 5) the law on the pronunciation of short vowel phonemes /a/ and /u/, where such features are represented: 1) the degree of solution of the oral cavity; 2) hardness / softness (low tonality / high tonality); 3) absence or presence of labilisation; 6) the law of prosody, which consists in the realisation of stress in accordance with various languages; 7) the law of an open syllable. The degree of phonomorphological manifestations indicates a remote / distant form of language relationship between Indo-European / Afro-Asiatic and Altaic language families, where one of the provisions of the phonetic prohibitions of Jucquо, i.e. when the initial and final laryngals are not allowed, is traced in the Indo-European *hṷekṷ- / *heuk- and Afro-Asiatic *Hwq-. The degree of manifestation of semantic laws indicates a close type of language relationship among Indo-European, Altaic and Afro-Asiatic language families, where 2 lexico-semantic variants (LSV) were fixed: 1) somatism; 2) action. If in the Indo-European *hṷekṷ- / *heuk- “eye, to see” 2 LSVs are fixed: 1) somatism; 2) action, but in the Altaic *uka- “to notice, to understand”, including Turkic *uk(ā)- “to raise, to listen” and Mongolian *uk- “to notice”, as well as the Afro-Asiatic *Hwq- “to know” – only 1 LSV – 2) action.

У статті здійснено діахронічну інтерпретацію індоєвропейського *hṷekṷ- / *heuk- “око, бачити”, алтайського *uka- “помічати, розуміти”- й афразійського *Hwq- “знати” архетипів, що сягають ностратичного архетипу *HuḲa “око, бачити”, яка дала змогу встановити як дивергентний, так і конвергентний типи мовної спорідненості між ними. Установлено близький (індоєвропейська, алтайська, афразійська) і віддалений / далекий (індоєвропейська / афразійська і алтайська) види мовної спорідненості залежно від дії основних фономорфологічних і семантичних закономірностей. Ступінь прояву фономорфологічних закономірностей засвідчує про близький вид мовної спорідненості між індоєвропейською, алтайською й афразійською мовними сім’ями, серед яких: 1) закон про трилітерну / трифонемну структуру кореня етимона (за Е. Бенвеністом), що відповідає закону про консонантний корінь ( за А. Г. Бєловою) і дає змогу зафіксувати три фонеми в індоєвропейському *hṷekṷ- / *heuk-, алтайському *uka- й афразійському *Hwq- архетипах, а відтак, простежити рефлекси цієї структури в генетичному матеріалі мовних сімей, до яких вони належать; 2) закон мори фіксується в індоєвропейському *hṷekṷ- / *heuk-, алтайському *uka- й афразійському *Hwq- архетипах, форми яких відповідають одноморній структурі, а в генетичному матеріалі рефлексуються у вигляді як одноморних, так і багатоморних складів; 3) процес спірантизації полягає в ослабленні приголосної фонеми /q/, тобто рефлексація /q/ в /k/ і /x/; 4) процес “фарингалізації” простежується в кінці односкладових слів, де він міг статися за аналогією з тими формами слова, де приголосний був інтервокальним; 5) закон щодо вимови коротких голосних фонем / а/ і /u/, де представлено такі ознаки: 1) ступінь розчину порожнини рота; 2) твердорядність / м’ягкорядність (низька тональність / висока тональність); 3) відсутність або наявність лабіалізації; 6) закон просодії, який полягає в реалізації наголосу у відповідниках різних мов; 7) закон відкритого складу. Ступінь прояву фономорфологічних закономірностей засвідчує про віддалений / далекий вид мовної спорідненості між індоєвропейською / афразійською й алтайською мовними сім’ями, де одне з положень фонетичних заборон У. Жюкуа – коли не допускається початковий і кінцевий ларингали – простежується лише в індоєвропейському *hṷekṷ- / *heuk- і афразійському *Hwq- архетипах. Ступінь прояву семантичних закономірностей засвідчує про близький вид мовної спорідненості між індоєвропейською, алтайською й афразійською мовними сім’ями, де вдалося зафіксувати 2 лексико-семантичних варіанти (ЛСВ): 1) соматизм; 2) дія. Якщо в індоєвропейському архетипі *hṷekṷ- / *heuk- “око, бачити” зафіксовано 2 ЛСВ: 1) соматизм; 2) дія, то в алтайському архетипі *uka- “помічати, розуміти”, у тому числі й тюркському *uk(ā)- “піднімати, слухати” і монгольському *ukа- “помічати”, а також афразійському архетипі *Hwq- “знати” – лише один ЛСВ – 2) дія.