Метрологічні аспекти реабілітації після перелому ліктьового суглобу

Abstract

В статті розглянуті питання оцінки ефективності методик реабілітації після травм ліктьового суглоба з точки зору метрологічних аспектів доказової медицини і Кохранівського процесу. Визначено перелік показників, які потрібно вимірювати та процедуру цих вимірів. Вона складається з багатократного, не меньшого як з 10-разового повторного вимірювання рухливості в суглобах по основних рухах – це згинання, розгинання,пронація та супінація. Ці рухи об’єднані у три вектори. Перший вектор це самостійні рухи, які може здійснювати пацієнт без участі фізичного терапевта. Другий вектор безболісні рухи в ліктьовому суглобі, які здійснюються за допомогою фізичного терапевта. Третій вектор – це переносимий рівень рухливості з точки зору больових відчуттів пацієнта за допомогою фізичного терапевта. Ці три вектори дозволяють виробити критерії оцінки ефективності методики фізичної реабілітації при травмах ліктьового суглоба.

В статье рассмотрены вопросы оценки эффективности методик реабилитации после травм локтевого сустава с точки зрения метрологических аспектов доказательной медицины и Кохранивського процесса. Определен перечень показателей, которые нужно измерять и процедуру этих измерений. Она состоит из многократного, не менее с 10-кратного повторного измерения подвижности в суставах по основным движениях - это сгибание, разгибание, пронация и супинация. Эти движения объединены в три вектора. Первый вектор это самостоятельные движения, которые может осуществлять пациент без участия физического терапевта. Второй вектор безболезненные движения в локтевом суставе, которые осуществляются с помощью физического терапевта. Третий вектор - это переносимый уровень подвижности с точки зрения болевых ощущений пациента с помощью физического терапевта. Эти три вектора позволяют выработать критерии оценки эффективности методики физической реабилитации при травмах локтевого сустава.

The article deals with questions of evaluating the effectiveness of rehabilitation techniques after injuries of the elbow joint with regard to metrological aspects of evidence-based medicine and the Kochran process. The list of indicators to be measured, procedure of these measurements, which consists of a repeated, not less than a 10-time re-measurement of mobility in the joints in the main movements - flexion, extension, pronation and supination are determined. These motions can be executed according to motion vectors. The first vector of independent movements of the patient, that is, without the participation of a physical therapist. The second vector of painless mobility of the elbow joint with the help of a physical therapist. The third vector is a tolerable level of mobility in terms of patient's sensation with the help of a physical therapist. These three vectors allow us to develop criteria for evaluating the effectiveness of physical rehabilitation techniques for injuries of the elbow joint.