Корекційний вплив занять розвивальної та ігрової спрямованості на слабозорих дітей

Abstract

У дослідженні пізнавальну діяльність слабозорих дітей визначено як активну взаємодію суб‘єкта з об‘єктом, у процесі якої він опановує властивостями об‘єкта і підпорядковує їх власній меті. Пізнавальна діяльність слабозорих дітей є специфічним проявом цієї суб‘єкт-об‘єктної взаємодії, зміст і структура якої обумовлені їх індивідуальними можливостями. Порушення зору в дітей дошкільного віку не являє собою ізольованого «випадіння» аналізатора, а порушує весь хід розвитку дитини. Педагогічний потенціал гри для розвитку дітей дошкільного віку обумовлений тим, що вона є для них провідною, виступає засобом первинної соціалізації особистості, забезпечує входження в систему суспільних стосунків і сферу емоційно насиченої комунікації. методика розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років засобами рухливих ігор стає більш ефективною при використані їх відповідно до розвитку особистості дітей, їхніх сенсомоторних функцій і фізичних якостей; у поєднанні з мовними, артикуляційними, пальчиковими, сюжетно- рольовими іграми.

The article deals with the issue of cognitive activity development of the children with poor eyesight by means of games. The pedagogical conditions of cognitive activity development of the children with poor eyesight by means of games have been theoretically grounded and practically elaborated. The influence of eyesight problems on the cognitive activity development of the preschool-age children has been defined. The levels of developing children‘s cognitive activity, psychomotor functions, moving abilities have been specified. The experimental model and the methodology of realization of pedagogical conditions of cognitive activity development of the children with poor eyesight by means of games, the system of correction active games and the methodological recommendations as to their introduction into the cognitive activity development process of the children with poor eyesight, the methodology of mental processes diagnostician of the children with poor eyesight in the game-assisted activities have been elaborated. Pedagogical potential of the game for the development of preschool age children is due to the fact that the game is a leading component for them, the mean of primary socialization, provides entry into the system of social relations and the scope of emotionally intense communication. Our methodology is the development of cognitive activity of visually impaired children aged 5-7 years old due to the participation in mobile games becomes more effective in accordance with the development of children's personality, their sensorimotor functions and physical qualities; in conjunction with language, articulation, finger, plot-role-playing games.