Взаємовідношення форм прояву сили в атлетизмі

Abstract

У статті розглянуто взаємозв’язок максимальної сили, швидкісної сили і силової витривалості у спортсменів, що займаються атлетизмом. Проаналізовано закономірність зв’язків тренувального процесу з використанням силових навантажень. Визначено, що заняття атлетизмом сприяють прояву максимальних силових зусиль людини за рахунок розвиненої активної м'язової маси, підвищенню працездатності, зміцненню здоров'я, усуненню недоліків у фізичному розвитку. Встановлено, що чим вищим є подоланий зовнішній опір, тим більшого значення набуває максимальна сила для виконання роботи швидкісно-силового характеру. При подоланні дуже невеликих «незначних» зовнішніх опорів максимальна сила не впливає, а в деяких випадках навіть негативно впливає на швидкість руху. Наголошено, що висока швидкість скорочення м’язів може, як показують дослідження, зберегтися і навіть значно підвищитися, якщо при розвитку максимальної сили постійно застосовуватиметься вибухова сила. В цьому випадку вже в початковій фазі напруги за мінімальну одиницю часу потрібно мобілізувати велику частину наявного потенціалу сили. Високий рівень розвитку максимальної сили є, таким чином, обов’язковою умовою для виконання швидких рухів при подоланні середніх і значних опорів у атлетизмі.

В статье рассмотрена взаимосвязь максимальной силы, скоростной силы и силовой выносливости, у спортсменов, которые занимаются атлетизмом. Проанализирована закономерность связей тренировочного процесса с использованием силовых нагрузок. Определено, что занятия атлетизмом способствуют проявлению максимальных силовых усилий человека за счет развито активной мышечной массы, повышению работоспособности, укреплению здоровья, устранению недостатков в физическом развитии. Установлено, что чем выше преодолен внешнее сопротивление, тем большее значение приобретает максимальная сила для выполнения работы скоростно-силового характера. При преодолении очень небольших «незначительных» внешних сопротивлений максимальная сила не влияет, а в некоторых случаях даже негативно влияет на скорость движения. Определено,что высокая скорость сокращения мышц может, как показывают исследования, сохраниться и даже значительно повыситься, если при развитии максимальной силы постоянно применяться взрывная сила. В этом случае уже в начальной фазе напряжения минимальной единицу времени нужно мобилизовать большую часть имеющегося потенциала силы. Высокий уровень развития максимальной силы является, таким образом, безусловным условием для выполнения быстрых движений при преодолении средних и крупных сопротивлений в атлетизме.

The relationship between maximum strength, speed strength and strength endurance athletes engaged in athletics is considered. The regularity of the connections of the training process with the use of power loads is analyzed. Classes of athleticism contribute to the manifestation of maximum human effort due to the development of active muscle mass, increased efficiency, health promotion, and elimination of deficiencies in physical development. It has been established that the higher the external resistance is overcome, the greater the maximum power is acquired for the performance of the speed-force character. When overcoming very small ("insignificant") external resistance, the maximum force does not affect, and in some cases, even adversely affects the speed of movement. The high rate of muscle contraction, as the research shows, can be preserved and even significantly increased if the explosive force is constantly used in the development of maximum force. In this case, it is necessary to mobilize most of the existing potential of power in the initial phase of the voltage for a minimum unit of time. The high level of maximum strength development is thus an unconditional condition for performing rapid movements in overcoming medium and significant resistance in athletics. It is emphasized that when performing work on strength endurance is always involved only a certain part of the motor units, the value of which depends on the power needs. The rest is resting and activated only when tired of previously included fibers (asynchronous activity). With the increase of the force of individual motor units by increasing the cross-section of their fibers to overcome certain resistance, a smaller number of motor units involved in the work is required. It is stressed that due to the effects of factors acquired through force training, each individual unit is subjected to less load and thus can rest longer and more efficiently. As a result, you can increase the number of repetitions, without changing the value of the overcome resistance, or increase the overcome resistance, respectively, without changing the number of repetitions.