В целях экспериментальной оценки разработанной нами программы планирования тренировочных занятий для гребцов 12-13 лет на этапе начальной подготовки в рамках формирующего эксперимента нами было проведено изучение особенностей изменения физической работоспособности подростков, занимающихся академической греблей по традиционной программе для ДЮСШ (контрольная группа) и по предложенной нами экспериментальной программе экспериментальная группа. Анализ результатов полученных в начале формирующего эксперимента при обследовании юных гребцов контрольной и экспериментальных групп позволило установить следующее, в начале формирующего эксперимента достоверных межгрупповых различий в уровне физической работоспособности и физической подготовленности мальчиков 12–13 лет контрольной и экспериментальной групп не наблюдалось. Для них были характерны практически одинаковые показатели их силовых, скоростно-силовых способностей, уровня развития ловкости, общей выносливости и индекса физической работоспособности (ИР). Подтвердили это и результаты внутригруппового распределения обследованных детей по уровню их физической подготовленности. Так, к завершению формирующего эксперимента были зарегистрированы существенные достоверные изменения показателей физической подготовленности мальчиков экспериментальной группы и уровня их физической работоспособности. Следствием этого стало существенное преимущество мальчиков экспериментальной группы в общем уровне их физической подготовленности – соответственно 67,69 ± 1,92 балла для юных гребцов экспериментальной группы и 58,93 ± 1,57 балла для юных гребцов контрольной группы.
The article considers the evaluation of the effectiveness of the experimental program of planning training sessions for young rowers at the initial preparation stage. In order to experimentally evaluate the training planning program developed for rowers 12-13 years old at the initial training stage, we studied the characteristics of changes in the physical performance of adolescents involved in rowing according to the traditional school program (control group) and according to the proposed experimental program experimental group. The analysis of the results obtained at the beginning of the formative experiment during the examination of young rowers from the control and experimental groups made it possible to establish the following, at the beginning of the formative experiment, no significant intergroup differences in the level of physical performance and physical fitness of boys aged 12–13 years of the control and experimental groups were observed. They were characterized by almost identical indicators of their strength, speed-strength abilities, level of development of agility, general endurance and physical performance index (IR). This was also confirmed by the results of the intragroup distribution of the examined children in terms of their physical fitness. Most of the boys in the control and experimental groups had below the average level of physical fitness (50% and 49.6% respectively), fewer of them - the average level of this indicator (30% and 28%), respectively 10% and 11.25 at the beginning of the formative experiment possessed above the average level of physical fitness and the same number of children had a low level of physical fitness. The use of young rowers in the training process at the stage of initial preparation of the author's program of planning training sessions contributed to a significant improvement in all indicators characterizing their level of physical performance, physical and functional fitness. So, by the end of the formative experiment, significant significant changes were recorded in the physical fitness indicators of the boys of the experimental group and their level of physical performance. According to these changes, the boys of the experimental group significantly increased the level of their physical fitness (from 53.71-1.52 points to 67.69-1.92 points). After the formative experiment, the number of boys with an average level of physical fitness increased significantly (to 73.60% or by 45.60%). For the young rowers of the experimental group, the experimental group was characterized by significantly better than their peers from the control group, the indicators in the force test (14.81 ± 0,48 and 7,14 ± 0,29) times, speed-strength test (185.33 ± 2,12 сm и 176,21 ± 0,41 сm), in the test for general endurance (388.51±0.79 s and 402.55±2,68 s), developmental agility test(8,29 ± 0,04 s and 8,45 ± 0,10 s) and reliably the best value of the index of physical performance (respectively 9,46±0,42 u.е. and 10,89±0,25 u.е.). The consequence of this was a significant advantage of the boys of the experimental group in the general level of their physical fitness 67.69±1.92 points respectively for the young rowers of the experimental group± and 58.93±1.57 points for the young rowers of the control group.
У статті розглядається оцінка ефективності експериментальної програми планування тренувальних занять для юних веслярів на етапі початкової підготовки. З метою експериментальної оцінки розробленої нами програми планування тренувальних занять для веслярів 12-13 років на етапі початкової підготовки в рамках формуючого експерименту нами було проведено вивчення особливостей зміни фізичної працездатності підлітків, які займаються академічним веслуванням за традиційною програмою для ДЮСШ (контрольна група) і за запропонованою нами експериментальною програмою експериментальна група. Аналіз результатів отриманих на початку формуючого експерименту при обстеженні юних веслярів контрольної та експериментальних груп дозволило встановити наступне, на початку формуючого експерименту достовірних міжгрупових відмінностей в рівні фізичної працездатності і фізичної підготовленості хлопчиків 12-13 років контрольної та експериментальної груп не спостерігалося. Для них були характерні практично однакові показники їх силових, швидкісно-силових здібностей, рівня розвитку спритності, загальної витривалості і індексу фізичної працездатності (ІР). Підтвердили це і результати внутрішньогрупового розподілу обстежених дітей за рівнем їх фізичної підготовленості. Більшість хлопчиків контрольної і експериментальної груп мали нижче середнього рівень фізичної підготовленості (відповідно 50% і 49,6%), менше їх число - середній рівень даного показника (30% і 28%), відповідно 10% і 11,25 на початку формуючого експерименту володіли вищим за середній рівнем фізичної підготовленості і таке ж число дітей мали низький рівень фізичної підготовленості. Так, до завершення формуючого експерименту були зареєстровані суттєві достовірні зміни показників фізичної підготовленості хлопчиків експериментальної групи і рівня їх фізичної працездатності. Наслідком цього стало істотне перевага хлопчиків експериментальної групи в загальному рівні їх фізичної підготовленості – відповідно 67,69 ± 1,92 бали для юних веслярів контрольної групи 58,93 ± 1,57 бали для юних веслярів експериментальної групи.
