У статті схарактеризовано застосування методологічних підходів у процесі підготовки майбутніх учителів біології до еколого-педагогічної діяльності в закладах середньої освіти. Означений процес розглянуто з позицій особистісно орієнтованого, системного, культурологічного, аксіологічного, діяльнісного, праксеологічного, компетентнісного, технологічного, герменевтичного, етнопедагогічного методологічних підходів. Особистісно орієнтований підхід забезпечує врахування особистісних якостей, здібностей та творчого потенціалу студента, залучення до екологічної діяльності та вибору моделі еколого-доцільної поведінки. Системний підхід дає змогу структурувати процес підготовки майбутніх учителів біології до еколого-педагогічної діяльності, забезпечує його цілісність, результативність і цілеспрямованість; культурологічний забезпечує формування екологічної культури, свідомості та мислення; аксіологічний дозволяє розглядати підготовку з позицій ціннісних імперативів; діяльнісний передбачає залучення студентів до еколого-педагогічної діяльності під час самостійної, науково-дослідницької роботи, навчальної практики, сприяє формуванню досвіду означеного виду діяльності. Праксеологічний підхід дає змогу передбачати результати діяльності, компетентнісний – формувати уміння застосовувати набуті знання з еколого-педагогічної діяльності; технологічний пов’язаний з оптимізацією та підвищенням результативності освітньої діяльності, її інструментальності та інтенсивності; герменевтичний передбачає формування умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, усвідомлювати наслідки своєї поведінки та діяльності, а етнопедагогічний – урахування національних традицій, обрядів і звичаїв, культури народу.
В статье охарактеризовано применение методологических подходов в процессе подготовки будущих учителей биологии к эколого-педагогической деятельности в учреждениях среднего образования. Указанный процесс рассмотрен с позиций личностно ориентированного, системного, культурологического, аксиологического, деятельностного, праксеологического, компетентностного, технологического, герменевтического, етнопедагогичного методологических подходов. Личностно ориентированный подход обеспечивает учет личностных качеств, способностей и творческого потенциала студента, привлечение к экологической деятельности и выбора модели эколого-целесообразного поведения. Системный подход позволяет структурировать процесс подготовки будущих учителей биологии к эколого-педагогической деятельности, обеспечивает его целостность, результативность и целеустремленность; культурологический обеспечивает формирование экологической культуры, сознания и мышления; аксиологический позволяет рассматривать подготовку с позиций ценностных императивов; деятельностный предусматривает привлечение студентов к эколого-педагогической деятельности в процессе самостоятельной, научно-исследовательской работы, учебной практики, способствует формированию опыта указанного вида деятельности. Праксеологический подход позволяет предвидеть результаты деятельности, компетентностный – формировать умение применять полученные знания по эколого-педагогической деятельности; технологический связан с оптимизацией и повышением результативности образовательной деятельности, ее инструментальности и интенсивности; герменевтический предусматривает формирование умений устанавливать причинно-следственные связи, осознавать последствия своего поведения и деятельности, а этнопедагогический – учет национальных традиций, обрядов и обычаев, культуры народа.
The scientific research is based on the use of methodological approaches that assist in creating the integral concept of development of certain phenomenon. The research of future biology teachers’ training to the organization of ecologo-educational activity is not the exception.
The choice of the methodological approaches of the scientific research is determined by the level of science, the specifics of the research question, the object, the task, the multidisciplinary connections etc.
The aim of the article is to highlight the methodological approaches, the use of which grounds the training of future biology teachers to ecologo-educational activity.
The given process was researched from the perspective of personal-oriented, system, culturological, axiological, pragmatist, praxeological, competence-based, technological, hermeneutics, etno-pedagogical and methodological approaches. Personal-oriented approach provides taking into account some of the personal qualities, skills and creativity of students. According to the system approach students’ training can be defined as a pedagogical system that includes structural and functional components. These components form the readiness of future biology teachers to ecologo-pedagogical activity. System approach gives an opportunity to structure the process of training, provides the effectiveness, tenacity and cohesiveness of training. Within the framework of the researched problem the training of future biology teachers to ecologo-pedagogical activity is examined through the lens of the formation of valuable attitude toward living creatures, life, own health and personality and environment (axiological approach). Culturological approach provides the formation of ecological culture, consciousness and way of thinking; pragmatic approach is meant to involve students into ecologo-pedagogical activity during individual work, research process and practical training. Praxeological approach allows to predict the results of the activity and its efficiency that can be arranged with the help of appropriate methods and tools. Competence-based approach triggers the formation of the ability to use the ecologo-pedagogical knowledge; technological approach is connected with the optimization and rising the efficiency of the educational activity by implementation of different technologies (interactive, projective, group work etc). Hermeneutical approach is meant to form the skills that help to see cause-and-effect relations, understand the consequences of certain behavior or activity and etno-pedagogical approach takes into account national traditions, customs and culture.
