Аналізується роль первинної політичної еліти незалежної України у [1] розбудові держави та відродженні культури, утвердження статусу Україні у Європі та у світі; автор відзначає як позитивний, так і негативний результат діяльності первинної політичної еліти; головним
досягненням цього періоду є утвердження України як незалежної держави; позитивними є
зусилля політичної еліти, спрямовані на міжнародне визнання молодої держави, відстоювання
національних інтересів при вирішенні суперечливих питань, пов’язаних з радянською спадщиною
тощо) до позитивних наслідків діяльності політичної еліти України в цей період, беззаперечно,
можна також віднести створення правових основ існування української держави. Разом з тим,
політична еліта не спромоглась досягнути відповідної консолідації й визначитись у стратегії
розвитку держави та стратегічних партнерах; реформи, що проводились під її проводом, мали
частковий результат; загальна ж ситуація залишалась невизначеною. розбудова самостійної
держави розпочалася без глибоко продуманих, обґрунтованих і виразно проголошених елітою
нових стратегічних орієнтирів. Українське суспільство вирушило в майбутнє без плану, слабко
уявляючи, в якій державі воно, власне, хоче жити, і найперше – якими мають бути суспільнодержавні пріоритети на початковому етапі самостійного державного життя. Вказана
невизначеність багато в чому зберігається і в наші дні.
The role of primary political elite of independent Ukraine is analysed in [1] alteration of the state and revival of culture, claims of status of Ukraine in Europe and in the world; an author marks both positive and negative result of activity of primary political elite; main achievement of this period is claim of Ukraine as the independent state; positive are efforts of political elite, directed on international confession of the young state, defending of national interests at the decision of contradictory questions, related to the soviet inheritance and others like that. To the positive consequences of activity of political elite of Ukraine in this period, implicitly, it is possible also to take creation of legal frameworks of
existence of the Ukrainian state. At the same time, a political elite was not able to attain the proper consolidation and determined in strategy of development of the state and strategic partners; reforms which was conducted under its wire had a partial result; a general situation remained indefinite. Alteration of the independent state began without deeply carefully thought out, grounded and distinctly proclaimed an elite new strategic orientirov. Ukrainian society left in the future without a plan, poorly by submitting, in what state it, actually, wants to live, and above all things, which must be publicly state priorities on the initial stage of independent state life. A vagueness is indicated in a great deal saved in our days.