This typological study presents a contrastive parameterisation of the dialogue in the form of the
interview within modern British and Ukrainian media spaces. It has proved to be effective if conducted as a
complex investigation facilitated by the achievements of Comparative, Structural, Cognitive and
Communicative Linguistics. The parameterisation of the dialogue is seen as a polyparadigm methodological
procedure of decomposition and taxonomy of the dialogue systems within the British and Ukrainian lingual
cultures. A definite discourse practice is considered to form with the help of mode, genesis and genre filtering.
In general, the first one results in oral or written practices, the second reveals itself in natural everyday and
social (everyday and political) varieties, and the latter shapes primary and derivative genres of the dialogue.
All these use the language and speech means of their own to embody themselves in the appropriate surface
forms. In the framework of the created theoretical platform the interview is defined as an oral derivative genre
of the socio-political dialogical interaction between the journalist and the respondent. This talk is both
personal and institutional; it unfolds itself in a “question – answer” form and aims at generating facts, ideas
and opinions stirring up public interest.
The parameterisation of the interview has embraced its ontological, structural, lexical, syntactical,
lingo-cognitive, non-verbal and communicative-pragmatic facets. It has become clear that within both British
and Ukrainian media spaces the TV interview incorporates the same intrinsic features and composition. This
results from the uniformity of the Action and Possession Frame networks that shape the conceptual bases of
the interview – the INTERVIEW / ІНТЕРВ’Ю concepts – in the discourse spaces under analysis. The salient
features of the British and Ukrainian interviews are the abundant use of terminology, preference for simple
sentences as well as prevalent stylistic employment of homogeneous parts of the sentence and repetition. The
ethnic varieties of the interaction are both of cooperative nature, but the Ukrainian one is more emotion
saturated and apt to reveal its collaborative character than the British one.
У запропонованій зіставно-типологічній розвідці здійснено параметризацію діалогу-інтерв’ю в
межах сучасного британського та українського етнічних медіапросторів. Обґрунтовано
ефективність її проведення у форматі комплексного дослідження із залученням здобутків
порівняльно-історичної, структурно-семантичної та когнітивно-дискурсивної парадигм
мовознавства. Параметризацію діалогу представлено як методичну поліпарадигмальну процедуру
дискретизації та типологізації діалогових систем у комунікативних просторах британської та
української лінгвокультур. Доведено, що конкретна дискурсивна практика твориться крізь
комунікативні фільтри формату (усний / писемний), генези (природно-побутовий / соціальний, з
поділом останнього на соціально-побутовий та соціально-політичний) та жанру (первинний
/ вторинний), отримуючи відповідний ресурс мовних та мовленнєвих одиниць для своєї реалізації. У
площині розробленої методологічної концепції вдалося ідентифікувати інтерв’ю як усний вторинний
жанровий різновид суспільно-політичної діалогічної взаємодії, в якій відбувається інституційно-
персональна бесіда журналіста і респондента в режимі “запитання-відповідь” та генерується
інформація, думки та судження, які становлять суспільний інтерес. Параметризацію інтерв’ю
здійснено в онтологічному, структурному, лексичному, синтаксичному, лінгвокогнітивному,
невербальному та комунікативно-прагматичному напрямах. Установлено, що телеінтерв’ю в обох
етнічних медіа-просторах характеризується як спільними конститутивними ознаками, так і
структурно-композиційною побудовою, що зумовлено загальною акціонально-посесивною фреймовою
структурою знання концептів INTERVIEW / ІНТЕРВ’Ю. Виявлено, що британські й українські
інтерв’ю демонструють тенденції до активного вживання термінології, використання простих
речень, а у стилістичному плані – однорідних членів речення та повторів. Етнічні інтерв’ю є
кооперативними жанрами, при цьому українські є більш емоційно навантаженими та частотнішими
у плані дотримання принципів кооперації, ніж британські.
