На етапі історії, що пов’язується із кінцем ХІХ—початком ХХІ століть, цивілізація вступила в період звільнення від ключових детермінацій колишнього соціального порядку і через хаотизацію соціокультур них цілісностей проривається до іншої логіки само розвитку. Культура на цьому етапі переходу харак теризується як кризова. Зростання невизначеності, нестійкості, хаосу трансформує менталітет людей,їхнє світосприйняття і спосіб мислення. Людина перестає відчувати себе господарем і творцем власного життя. Як може допомогти освіта у
самореалізації й самоствердженні індивідів у ситуації лімінальності культури?
Яке мислення може бути ефективним для індивіда, що бажає бути не лише тактиком, а й стратегом власного життя? На історико філософських прикладах здійснюється підхід до розгляду раціонально дискурсивного і поетичного мислення як альтернативних.
Civilization has started the release from the key determinations of the for mer social order and has been braking through the distraction of socio cultural integrity to other logic of self development at the end of XIX — beg. of XXI cen tury. Culture is under crisis at this stage of transition. Growing uncertainty, insta bility, chaos transform the human beings’ mentality, their world perception and
way of thinking. Human being does not have a feeling of an owner and creator of life. Confidence in the present and future is replaced by the feeling of weakness and confusion. How can education help in self realization and self assertion of a person within the chaos of culture? What kind of thinking could be effective for a person wishing to be not only tactician, but also a strategist of the personal life? The historically philosophical examples are used as an approach to the search of rationality and poetical thinking as alternative ways of thinking.
