У статті подано модель формування лінгвокультурологічної компетентності учнів
основної школи у процесі навчання новогрецької мови, описано її структуру та компоненти, необхідні для підвищення ефективності навчального процесу. Проаналізовано різні підходи до інтерпретації сутності, змісту, структури поняття “лінгвокультурологічна компетентність”, розкрито психологічні, психолінгвістичні й лінгводидактичні засади формування лінгвокультурологічної компетентності учнів 5–6-х класів. В основу створення комплексу вправ і завдань було покладено критерій спрямованості вправи на сприймання та відтворення інформації. За цим критерієм визначено рецептивні, репродуктивні та продуктивні вправи. Виокремлено такі критерії відбору текстів культурологічного спрямування: соціокультурна орієнтованість; урахування мовного мінімуму; установлення обсягу матеріалу; тематичність; інформативність; інтеркультурна спрямованість. Цілеспрямована робота з лексичними одиницями, які мають національно-культурний компонент семантики; словами, що позначають культурно-ціннісні поняття, сприяла формуванню в учнів експериментальних класів стійкого інтересу до вивчення новогрецької мови і культури, викликала бажання використовувати здобуті знання для досягнення виразності й зрозумілості під час створення власних висловлень.
The article presents amodel of formation of students’ linguocultural competence development in
the process of the Modern Greek languages studying, describes its structureand components needed to
improve the learning process.Various approaches to construing the nature, content and structure of the
concept “linguoculturological competence” are analyzed and psychological, psycholinguistic and
linguodidactic foundations of forming linguoculturological competence of the 5-6-th formers are
established. The experimental-and-research study proved that the efficiency of forming linguoculturological competence of the 5-6-th formers could be sufficiently increased in case of
systematic employment of tasks aiming at the development of the pupils’ linguoculturological
knowledge, proficiency and skills. Targeted activities with lexical units incorporating a national-andcultural
component of semantics, notably words denoting both cultural and value concepts, formed an
enduring interest to acquisition of Modern Greek and the respective culture among the pupils of the
experimental classes, gave rise to the pupils’ positive attitude towards using the obtained knowledge to
achieve expressiveness and intelligibility while forming their own utterances.