У статті уточнено визначення поняття сторітеллінгу, представлено його класифікацію щодо презентації контенту (усний, письмовий, цифровий, трансмедійний) та як зразка педагогічної технології (класичної й активної). Проаналізовано поняття "трансмедійний сторітеллінг", його моделі використання в освіті – відкриту та закриту. Виділено принципи використання трансмедіасторітеллінгу в едукаційному процесі: розгалуженість, заглиблення, послідовність і систематичність, множинність, занурення в історію; витягування, побудова певного світу історії, серійність, суб’єктивність, перформативність і співтворчість (за Г. Дженкінсом). Запропоновано три компоненти трансмедійного сторітелінгу (пошуковий, партнерський, ігровий) та подані приклади завдань до кожного компоненту. Презентовано модель проектної технології трансмедійного сторітеллінгу та приклад її реалізації, у процесі якої студенти здобувають досвід пізнавальної діяльності, медіадіяльності та медіатворчості, а також досвід індивідуальної інтерпретації медіатекстів і формування особистісних смислів.
В статье рассматривается определение понятия сторителлинга, его классификация по виду презентации контента (устный, письменный, визуальный, цифровой, трансмедийный) и как образца педагогической технологии (классической и активной). Проанализировано понятие "трансмедийный сторителлинг", модели его использования в образовании – открытую и закрытую. Выделены принципы применения трансмедиасторителлинга в эдукационном процессе (по Г. Дженкинсу): разветвленность, углубление, последовательность и систематичность, разнообразие, погружение в историю; вытягивание, построение определенного мира истории, серийность, субъективность, перформативность и сотворчество. Предложено три компонента трансмедийного сторителлинга (поисковый, партнерский, игровой), даны примеры заданий для каждого компонента. Представлена модель проектной технологии трансмедийного сторителлинга и пример ее реализации, в процессе которого студенты получают опыт познавательной деятельности, медиадеятельности, медиатворчества, а также опыт индивидуальной интерпретации медиатекстов и формирования личностных смыслов.
The article deals with the definition of storytelling, its classification based on the presentation of the content (oral, written, visual, digital, transmedia) and as the pedagogical technology (classical and active). The concept of "transmedia storytelling" has been analysed and the model of its use (open and closed) in education practice has been presented. The principles of transmedia storytelling in the education process are distinguished: spreadability and drillability, continuity and multiplicity, immersion and extractability; worldbuilding, seriality, subjectivity, performance (according to H. Jenkins). Three components of the transmedia storytelling have been offered: mining, partnering and dreaming, and examples of tasks for each component have been provided. The model of transmedia storytelling technology and the example of the project have been presented. Working on the project students gain experience of cognitive activity, media literacy activity and production, the experience of individual interpretation of media texts and the formation of personal meanings.
