Досліджено, що трансформація католицької концепції чуда безпосередньо пов’язана зі
змінами в католицькій апологетиці ХХ ст., яка відображає основні тенденції сучасного богослов’я,
зокрема загальний відхід від томістського підходу в апологетиці і зацікавлення ідеями сучасних
філософських течій. Розкрито, що чудо перестало трактуватися як доказ істинності
християнської віри, а почало розглядатися передусім як знак Бога, скерований до людини. Доведено,
що Біблія і твори отців церкви у більшості богословських праць перестали служити інструментами
для підтвердження традиційної концепції чуда.
Investigated that the Catholic concept of miracle transformation is directly related to changes in
Catholic apologetics of the twentieth century, which reflects the main trends of contemporary theology,
including general departure from the Thomistic approach to apologetics and interest in the ideas of modern
philosophical currents. It is disclosed that the miracle no longer be treated as proof of the truth of the
Christian faith, and begin to consider first of all as a sign of God, directed to man. It is proved that the Bible
and the works Church Fathers in most theological works ceased to serve as a tool to confirm the traditional
concept of a miracle.
