Контент-аналіз релігійного наративу Майдану на прикладі проповідей О. Михайла Демида

Abstract

Головним сюжетом книги провідного богослова УГКЦ о. Михайла Демида “Каміння Майдану”, яка присвячена висвітлювати та тлумачити події протистояння, є драма битви між силами добра та зла, які сприймаються однозначно, як чорне та біле. Представниками добра є активісти майданів та поборники змін в країні, а сили зла – це представники влади та ті люди, що несуть неправду або стоять по інший бік барикад. Духовна суть Майдану та змін, які прийшли за ним – це очищення, воскресіння народу та людей та подальше хрещення. При цьому автор робить акцент і на особистій відповідальності кожного за перебіг подій, звертаючись до концепту “внутрішнього Майдану”. Зокрема абсолютно сакральний протест направлений не лише на боротьбу “проти кесаря”, а й на внутрішні зміни на суспільному та індивідуальному рівнях. Самі поняття соціуму, політики та духовності змішуються, набувають нового значення крізь призму проповіді.

The main topic of the book of Fr. Mikhail Dimid, the leading theologian of UGCC, is dramatic fight between good and evil forces, taken unambiguously as black and white. The good side is represented by Maidan activists and advocates of changes, the bad side – by the authorities and advocates of lie. The images of Maidan are made sacral, as well as the protests, directed not only “against the Caesar”, but also for internal changes at social and individual levels.