У статті досліджуються рушійні сили агресивного зовнішньополітичного курсу
Російської Федерації напередодні анексії Криму. Остання розглядається як спланована,
ретельно підготовлена спеціальна операція, яку було реалізовано під керівництвом
Президента Росії В. Путіна та його близького оточення за мовчазної згоди істеблішменту
й основної маси російського народу. До рушійних сил російської агресії віднесені: прагнення
російської правлячої верхівки убезпечити своє внутрішньополітичне панування; апробація
методів та інструментів інформаційної війни; задіяння незаконних збройних формувань в
якості важливого суб’єкта ведення «гібридної війни»; задіяння ідеологічного потенціалу
Російської православної церкви та ін.
The article studies the driving forces of the aggressive foreign policy course of the Russian
Federation on the eve of the annexation of the Crimea. The latter is viewed as a planned, carefully
prepared special operation that was implemented under the leadership of Russian President
V. Putin and his close associates with the tacit consent of the establishment and the bulk of the
Russian people. The motive forces of Russian aggression are: the desire of the Russian ruling elite
to secure its domestic domination; Approbation of methods and tools of information war; the
involvement of illegal armed formations as an important subject of conducting a «hybrid war»; the
use of the ideological potential of the Russian Orthodox Church, etc.
