The article outlines the linguocognitive background for semantic and pragmatic structural dynamics of
the modal proposition in planes of relevance, ambiguity, force dynamics, as well as possible worlds theories.
The integrated theoretical approaches entailed the development of a relatively admissible algorithm for
interpreting the modal values in a vast number of pragmatic frameworks. Due to the algorithm, a modal
proposition incorporates a logical relation and a propositional domain. Logical relation integrates semantic
denotation and pragmatic implication and presupposition into the linguistic coherence; whereas propositional
domain represents human belief-desire system and encodes the factual or desirable state of affairs in root
modalities and the individual’s mental states – in epistemic modalities. Propositional domain permanently
updates and extends due to the constant modelling of the novel mental inputs. Structurally, the propositional
domain incorporates modal operators building the proposition into the contextual framework and linking it to
another proposition, i.e. the restrictor.
We incorporate the notion of force dynamics to ground the link between the root and epistemic
modalities. Here force serves as contributing or restricting facility to precondition the way root modalities
encode the external reality and metaphorically transmit it into the language of thought producing epistemic
modal values. In terms of the possible worlds theory we classified factual, regulative, desirable, and idealistic
propositional domains to generally outline pragmatic extension of English modals. In the case study of
distributional properties and pragmatic extensions of most commonly used English modals in their
relationship to truth-conditional content, we speculated on and systematized the means via modal values such
as necessity, ability, possibility, potentiality, ordering, desirability etc. are encoded in the live English speech.
У статті представлено лінгвокогнітивну основу семантичної та прагматичної структурної
динаміки модальних пропозицій у площині теорій релевантності, неоднозначності, силової динаміки
та можливих світів. Такий інтегрований теоретичний підхід дозволив розробити відносно
універсальний алгоритм інтерпретації модальних значень, актуалізованих у різних прагматичних
площинах. Відповідно до алгоритму, модальна пропозиція включає в себе логічне відношення і
пропозиційне поле. Логічне відношення інтегрує семантичну денотацію і прагматичну імплікацію та
пресупозицію, що виражається в лінгвістичній когерентності, тоді як пропозиційне поле становить
систему переконань-бажань людини, що виражає фактичний або бажаний стан справ у кореневих
модальностях та психоемоційний стан людини – в епістемічних. Пропозиційне поле безперервно
оновлюється та розширюється у зв’язку з постійною модалізацією нових вхідних стимулів.
Структурно пропозиційне поле включає модального оператора, який інкорпорує пропозицію в
контекстну структуру та пов’язує її з іншою пропозицією, тобто рестриктором.
У дослідженні застосовано категорію силової динаміки, щоб пояснити зв’язок між кореневими
та епістемічними модальностями. В цій площині сила служить сприятливим чи обмежувальним
засобом, який показує, як кореневі модальності кодують зовнішню реальність і метафорично
транслюють її в мові думки, формуючи епістемічні модальні значення. У термінах теорії можливих
світів запропоновано класифікацію пропозиційного поля як фактичного, регулятивного, бажаного та
ідеалістичного, щоб загалом показати прагматичне розширення англійських модальних операторів. В
аналізі дистрибутивних властивостей та прагматичних розширень найбільш уживаних англійських
модальних дієслів у їх співвідношенні з правдиво-умовним змістом пропозиції описано та
систематизовано засоби вираження таких модальних значень, як необхідність, здатність,
можливість, потенціальність, наказовість, бажаність тощо в живому англійському мовленні.
