Розвиток емоційно-мотиваційного компонента комунікативної компетентності студентів-логопедів

Abstract

Статтю присвячено аналізу результатів емпіричного вивчення особливостей розвитку емоційно-мотиваційного компонента комунікативної компетентності майбутнього логопеда. Доведено, що комунікація виступає невід’ємною складовою професійної діяльності логопеда, а сформована комунікативна компетентність є одним із провідних показників професійної підготовленості фахівця. Проаналізовано погляди дослідників щодо структури комунікативної компетентності. Представлено критерії та показники розвитку емоційно-мотиваційного компонента комунікативної компетентності студентів-логопедів та психодіагностичні методики його дослідження. Проаналізовано результати емпіричного вивчення емоційно-мотиваційного компонента комунікативної компетентності. Наведено кількісні і якісні дані, показано динаміку розвитку показників: схильності до обраної професії, загального рівня розвитку комунікабельності, установка на реалізацію діяльності та на взаємодію із особами з порушеннями мовлення, ставлення до осіб з порушеннями мовлення.

Статья посвящена анализу результатов эмпирического изучения особенностей развития эмоционально-мотивационного компонента коммуникативной компетентности будущего логопеда. Доказано, что коммуникация выступает неотъемлемой составляющей профессиональной деятельности логопеда, а сформированная коммуникативная компетентность является одним из ведущих показателей профессиональной подготовленности специалиста. Проанализированы взгляды исследователей относительно компонентного состава коммуникативной компетентности. Отмечено, что в современной психологической практике не существует единой общепринятой структуры коммуникативной компетентности. Набор ее компонентов и показателей не является исчерпывающим, и для каждого направления профессиональной деятельности структура носит вариативный характер. В статье представлены критерии и показатели эмоционально-мотивационного компонента коммуникативной компетентности студентов-логопедов и психодиагностические методики его исследования. Проанализированы результаты изучения эмпирического исследования эмоционально-мотивационного компонента коммуникативной компетентности. Приведены количественные и качественные данные, показано динамику развития показателей: склонность к выбранной профессии, общий уровень развития коммуникабельности, установка на реализацию деятельности и на взаимодействие с лицами с нарушениями речи, отношение к лицам с нарушениями речи.

The article highlights the empirical research results of the emotional-motivational component of communicative competence of the future speech therapist. It is proved, that communication acts is a component of professional activity of logopedist, and communicative competence is one of the main indicators of professional readiness. The article is devoted to the analysis of the results of the empirical study of the peculiarities of the development of emotionally-motivational component of the communicative competence of the future speech therapist. Analyzes the ideas of researchers regarding the structure of the communicative competence as an integrative phenomenon is revealed. Communicative competence is understood as a personality quality which includes developed communicative skills, readiness to communication, verbal and non-verbal means of communication. Presents the criteria and indicators of emotional-motivational component of communicative competence of the students speech therapist. Analyzed the results of empirical research of emotional-motivational component of communicative competence of the students speech therapist. The quantitative and qualitative analyzes of gained outcomes is given; the progress dynamics of indicators of susceptibility to the chosen profession, the general level of sociability, installation for the implementation of activities and to interact with persons with speech disorders, attitude to people with speech disorders.