Особливості формування позитивного відношення особистості до себе та до інших у закладах інтернатного типу

Abstract

У статті досліджується проблема формування позитивного відношення до себе та до інших вихованців школи-інтернату. В працях вітчизняних і зарубіжних психологів підкреслюється провідна роль в психічному розвитку дитини її повноцінних і ефективних взаємовідносин з соціальним оточенням. Особливу значимість ці зв'язки набувають в період дитинства. Саме в цей період емоційні зв'язки з людьми є тим чинником, завдяки якому здійснюється вплив спілкування дорослого на розвиток особистості дитини. Особистісні зв'язки дитини з дорослим складаються в ранньому віці в процесі взаємодії та спілкування. Дитина у другому півріччі свого життя здатна сприймати і заряджатися емоційним станом близького дорослого, що ще більше поглиблює взаємовідношення партнерів. Експериментальні дослідження психологів показують, що у вихованців школи-інтернату спостерігаються значні відхилення в особовому розвитку і в системі стосунків до себе та інших людей. Таким чином, у вихованців загальноосвітньої школи-інтернату не формується прагнення до співпраці з людьми, а також, в спілкуванні не проявляється пізнавальна активність та домінує прагнення до примітивних контактів, а це, у свою чергу, не сприяє засвоєнню дитиною культурних досягнень людства і повноцінної орієнтації у навколишньому світі.

В данной статье исследуется проблема формирования позитивного отношения к себе и другим воспитанников школы-интерната. В трудах отечественных и зарубежных психологов подчеркивается ведущая роль в психическом развитии ребенка его полноценных и эффективных связей с социальным окружением. Особенную значимость эти связи приобретают в период детства. В исследованиях отечественных и зарубежных психологов подчеркивается главная роль в психическом развитии ребенка и его полноценные связи с социальным окружением. Именно, в этот период эмоциональные связи с людьми являются тем фактором, благодаря которому осуществляется влияние взрослого на развитие личности ребенка. Личностные связи взрослого с ребенком формируются в раннем возрасте, в процессе взаимодействия и общения, благодаря которому, ребенок способен воспринимать и заряжаться эмоциональным состоянием близкого взрослого, что еще больше углубляет и укрепляет взаимоотношения партнеров. Экспериментальные исследования психологов показывают, что у этой категории детей наблюдаются значительные отклонения в их личностном развитии и взаимодействии с взрослыми и сверстниками. Таким образом, у воспитанников интернатных заведений не формируется стремление к сотрудничеству с людьми, а также, в общении не проявляется познавательная активность, а доминирует стремление к примитивным индивидуальным контактам, что, в свою очередь, не способствует усвоению ребенком культурных достижений человечества и его полноценной ориентации в окружающем мире.

Analyzing the development of communication and the relationships between children in boarding schools, psychologists pay attention to significant deviations that occur in the earliest stages of ontogeny.The researchers assert that experience of communication is the main source that influences children and forms their attitude to the other people and themselves. Monitoring at boarding schools indicates a great need for communication and adults` friendly attitude to them adults. Analyzing the characteristics of communication and interaction of children with adults psychologists mention that children who are brought up in an orphanage differ in the development of communication with children who are brought up in the family. First of all, the orphans communicate quite differently with people they show increasing interest than children in adult family, but they are characterized by reduced activity in communicating with adults, by primitive desire to individual contacts, by poorly developed an interest in business cooperation. Business cooperation between a child and adult is very necessary to be analysed. Psychologists say that almost no child has a desire to work with adults, the desire to do something with him. Children are not trying to attract attention to his toys, to study them, to ask cognitive questions. During reading activity the orphans practically do not show any interest, they do not ask questions, do not express their points of view. Thus, the emerging commitment to adult and failure to establish a boarding productive cooperation and communication with people shows the child does not develop the desire to follow the steps of adults as a model, promoting` the absorption of child’s cultural achievements of mankind and its orientation in the environment.