Методологічні проблеми визначення критеріїв особистісного зростання людини в онтогенезі

Abstract

У статті теоретично обґрунтовуються провідні конструктивні одиниці особистісного розвитку людини в період дорослішання. Доводиться, що існує певне співвідношення між стрижньовими компонентами особистісного розвитку і відповідними ним ознаками цього розвитку. Ретроспектива наукових поглядів у межах вікової психології засвідчила, що стрижньовими компонентами особистісного зростання людини в період дорослішання найчастіше визначаються переживання, ієрархія мотивів, самосвідомість. Саме в онтології життєтворення людини визначено роль переживання як специфічної форми діяльності щодо зростання особистості в період дорослішання. Крім того доводиться, що визначальну місію в особистісному зростанні молоді виконує самосвідомість, завдяки якій відбувається зростання особистості – побудова себе у світі та "світу" в самій собі. Підкреслюється, що особистісне зростання людини в період дорослішання вимагає визначення чітких критеріїв цього процесу. Процес зростання людини як особистості відбувається у соціальному середовищі, взаємодіях з людьми, контактах з різними "проводарями" масової комунікації. Тому важливим критерієм розвитку (зростання) особистості є ступінь розвиненості її соціальності. Іншим важливим критерієм особистісного зростання виступає вчинок, який є благородним і суспільно значущим для інших. Специфіка будь-якої життєвої ситуації зростаючої особистості полягає в тому, що в ній треба самостійно робити вибори і нести за них індивідуальну відповідальність. Отже, критеріями особистісного і морального зростання визначено вільний вибір і особиста відповідальність людини. Обґрунтовується ще ряд пролонгованих критеріїв особистісного зростання, таких, як: ціннісне ставлення до оточуючих і самого себе, здатність відтворювати себе на новому рівні, особистісні цінності та смисли, благополуччя інших та ін.

В статье теоретически обосновываются ведущие конструктивные единицы личностного развития человека в период взросления. Доказывается, что существует определенное соотношение между стержневыми компонентами личностного развития и соответствующими им признаками этого развития. Ретроспектива научных точек зрения в пределах возрастной психологии показала, что стержневыми компонентами личностного роста человека в период взросления чаще всего являются переживания, иерархия мотивов, самосознание. Именно в онтологии жизнетворения человека определена роль переживания как специфической формы деятельности в отношении личностного роста в период взросления. Кроме того доказывается, что определяющую миссию в личностном росте молодежи выполняет самосознание, благодаря которому происходит рост личности - построение себя в мире и "мира" в самой себе. Подчеркивается, что личностный рост человека в период взросления требует определения четких критериев этого процесса. Процесс роста человека как личности происходит в социальной среде, взаимодействиях с людьми, контактах с различными "проводниками" массовой коммуникации. Поэтому важным критерием развития (роста) личности является степень развитости ее социальности. Другим важным критерием личностного роста выступает поступок, который должен быть благородным и общественно значимым для других. Специфика любой жизненной ситуации растущей личности заключается в том, что в ней надо самостоятельно делать выборы и нести за них индивидуальную ответственность. Итак, критериями личностного и нравственного роста определены свободный выбор и личная ответственность человека. Обосновывается еще ряд пролонгированных критериев личностного роста, таких, как: ценностное отношение к окружающим и самому себе, способность воспроизводить себя на новом уровне, личностные ценности и смыслы, благополучие других и др.

The core constructive units of personal development process during the adolescent period are theoretically substantiated in the article. It is proved that there is a certain correlation between the core components of personal development and the corresponding signs of this development. The retrospective of the scientific perspective within the limits of age psychology has shown that the core components of the personal growth during the period of adolescence are most often determined as experience, the hierarchy of motives and self-consciousness. It is in the ontology of human viability that the role of emotional experience as a specific form of activity in relation to individual growth in the period of adolescence is determined. Also, it is scientifically proved that in the system of attitudes of a growing personality to reality one’s hierarchy of motives dominates. In addition, it is proved that self-consciousness makes a significant role for personal growth of young people, as it causes personal growth - self-creation of oneself in the universe and "universe" in oneself. It is also emphasized that development of personal growth during adolescent period requires the definition of clear criteria for this process. It is important to pay our attention to the specificity of the research construct. The process of personal growth takes place in a social environment, interaction with people, contacts with various "followers" of mass communication. Therefore, an important criterion for personal development is the degree of its sociality development . Another important criterion for personal growth is an act that is noble and socially significant to others. The specificity of any life situation of a growing person requires making independent decisions and taking responsibility of them. Consequently, the criteria for personal and moral growth are determined by free choice and personal responsibility of a person. A number of prolonged criteria for personal growth such as: value attitude towards others and oneself, the ability to be flexible, personal values and meanings, well-being of others, and others are explained. It is important to emphasize that the criteria for personal growth during the adolescent period i are consistent with the criteria of moral growth according to a lot of parameters from the semantic field.