У статті подано дані емпіричного дослідження, яким було охоплено
діти дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених
осіб. Представлено теоретичні аспекти вивчення проблеми впливу
психотравмівних подій на активність мовленнєвого спілкування дітей
дошкільного віку. У контексті проведеного дослідження, у статті
розглянуто такі поняття, як: активність особистості, мовленнєве
спілкування, мовленнєва діяльність, орієнтувальна діяльність, вторинність мовлення, мовленнєва активність, комунікативна
активність, активність мовленнєвого спілкування. З опертям на
положення психолінгвістики, проаналізовано причини зниження
активності мовленнєвого спілкування дітей, пов’язані з впливом
психотравмівних подій на емоційну, комунікативну, когнітивну сфери
розвитку. З-поміж психологічних механізмів зниження активності
мовленнєвого спілкування дітей з родин учасників АТО і внутрішньо
переміщених осіб виділено: зміну внутрішньої картини світу у дітей
цих категорій; детермінованість мовлення внутрішніми умовами,
його вторинність, залежність від внутрішніх психічних станів, у яких
й виявлено у дітей окремі симптоми посттравматичного стресового
розладу; залежність проявів мовленнєвої активності від наявності у
дитини прагнення до спілкування, сформованості його компонентів.
У статті схарактеризовано рівні активності мовленнєвого
спілкування дітей з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених
осіб, а саме: гармонійний високий рівень, гармонійно середній рівень,
дисгармонійний рівень. Стаття містить обґрунтовану на засадах
психолінгвістики стратегію відновлення активності мовленнєвого
спілкування дітей визначених категорій. З-поміж засобів реалізації
стратегії виділено: тренінгові заняття; психолінгвотерапевтичні
технології (казкотерапія, ігрова терапія, лялькотерапія, аромотерапія,
кольоротерапія, квіткотерапія, арттерапія, музикотерапія); керовану
дитиноцентристськими принципами спеціально організовану мовленнєву
комунікацію вихователя з дітьми, до структури якої увійшли емоційний,
мовленнєвий, інтеракційний, просторовий контакти.
The article presents the empirical research data that were obtained in the
study of the emotional state of pre-school children from the families of
participants in the antiterrorist operation (ATО) and the people who were
territorially relocated inside the country. Theoretical aspects of studying
the problem of the influence of psychological and traumatic events on the activity of speech communication among preschool children are disclosed in
this study. In the context of the conducted research, the article deals with
such concepts as: personality activity, verbal communication, speech activity,
orienting activity, secondary speech, speech activity, communicative activity,
activity of speech communication. Based on the position of psycholinguistics,
the author analyzed the reasons for the decrease in the activity of children’s
speech communication, connected with the influence of psychological and
traumatic events on the emotional, communicative, cognitive spheres of their
development. Among the psychological mechanisms for reducing the activity of
the verbal communication of children from the families of participants in ATO
and people, who were territorially relocated inside the country, the following
changes have been made: a change in the internal picture of the world in the
mentality of the children of these categories; the determinism of speech by
internal conditions, its secondary nature, conditioned by internal mental states,
at the level of which some symptoms of posttraumatic stress disorder are
detected in children behavior; dependence of manifestations of speech activity
from the child desire to communication, the formation of its components.
The article describes the levels of activity of speech communication between
children from the families of participants in ATO and people, who were
territorially relocated inside the country, namely: a harmonious high level,
a harmonious intermediate level, a disharmonic level. The article contains a
strategy of restoring the activity of speech communication of children of the
selected categories, justified by the provisions of psycholinguistics. Among the
means of implementing the strategy are: training sessions; psycholinguistic
technologies (fairy tale therapy, game therapy, puppet therapy, aromatherapy,
color therapy, flower therapy, art therapy, music therapy); guided by the
principles of concentration on children’s perception, a specially organized
speech communication of the educator with children, the structure of which
includes emotional, speech, interactive, spatial contacts.
